ќновлено
2019-04-08
11:09

                                        Ќаш факультет

 

 

ѕ≈–—ѕ≈ “»¬Ќ»… ѕЋјЌ –ќ«¬»“ ” √≈ќ√–ј‘≤„Ќќ√ќ ‘ј ”Ћ№“≈“”

Ќј 2016-2020 р.р.

 

–озгл€нутий та схвалений на зас≥данн≥ вченоњ ради географ≥чного факультету

 «_24_» лютого 2016 р., протокол є 6

√олова вченоњ ради                                                              ¬.ѕ. –уденко

 

«ћ≤—“

≤.—учасний стан розвитку географ≥чного факультету (на 1.03.2016 р.)

≤≤. ќсновн≥ в≥хи розвитку географ≥чного факультету в 2016-2020 р.р

≤≤≤. ѕерспективн≥ плани розвитку кафедр географ≥чного факультету у 2016-2020р.р.

≤≤≤.1.  афедра ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ

≤≤≤.2.  афедра економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту

≤≤≤.3.  афедра географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики

≤≤≤.4.  афедра г≥дроеколог≥њ, водопостачанн€ та водов≥дведенн€

≤≤≤.5.  афедра географ≥њ та менеджменту туризму

≤≤≤.6.  афедра соц≥альноњ географ≥њ та рекреац≥йного природокористуванн€

≤≤≤.7.  афедра геодез≥њ, картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми

                                     

≤. —учасний стан розвитку географ≥чного факультету

(на 1.01.2016 р.)

—ьогоденн€ географ≥чного факультету „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича визначаЇтьс€ такими основними результатами, дос€гнутими сп≥льною працею колективу дл€ розвитку географ≥чноњ осв≥ти, науки та вихованн€ студент≥в:

ѕерший результат – у центр≥ уваги деканату ≥ кафедр ставились питанн€ зм≥цненн€ науково-педагог≥чного потенц≥алу факультету.

–екомендована до захисту ≥ подаЇтьс€ до спец≥ал≥зованоњ вченоњ ради докторська дисертац≥€ доц. «а€чука ћ.ƒ. ”сп≥шно працюЇ над докторською дисертац≥Їю докторант Ѕучко ∆.≤. √отуютьс€ до вступу у стац≥онарну докторантуру  остащук ≤.≤. та  ирилюк —.ћ. ƒоречно в≥дзначити, що ми вперше за всю ≥стор≥ю геофаку матимемо одночасно трьох докторант≥в ≥ що в≥драдно – за трьома р≥зними спец≥альност€ми. ÷е ≥стотно зм≥цнюЇ наш≥ кадров≥ позиц≥њ.

«а р≥к, що минаЇ, четверо наших асп≥рант≥в усп≥шно захистили ≥ вже отримали п≥дтвердженн€ у здобутт≥ наукового ступен€ кандидата географ≥чних наук за трьома р≥зними спец≥альност€ми. ÷е ћ.ƒ. Ћапушн€к, ћ.√. Ќастюк, ћ.ё. ѕаламарюк, я.¬. —м≥рнов. „астка доктор≥в та кандидат≥в наук серед викладач≥в геофаку зросла у зв’€зку з цим до 85,4 %. ¬иход€ть на захист кандидатських дисертац≥й асп≥ранти ƒобинда ≤., ёщенко ќ. ƒо денноњ асп≥рантури поступають ƒжаман я., ѕопюк я., ƒ€чук ј. ¬се це дозволить уже до к≥нц€ наступного року п≥дн€ти частку доктор≥в наук серед професорсько-викладацького складу геофаку до майже 15 %, а кандидат≥в наук – до 75 %, а загалом лише близько 1/10 викладач≥в факультету не матимуть наукового ступен€. ÷е значно вищий в≥д загально-ун≥верситетського (71 %) €к≥сний показник усп≥шност≥ трудового колективу.

Ќе можна не сказати ≥ про такий позитив €к в≥дновленн€ зростанн€ к≥лькост≥ викладач≥в географ≥чного факультету п≥сл€ к≥лькох рок≥в њх скороченн€. 4,5 ставки, або 8,1 % додатково ≥ наших викладач≥в сьогодн≥ майже 60 (точн≥ше 59,75)! ÷е надзвичайно важливо. ’очетьс€ в≥рити, що ц€ позитивна тенденц≥€ збережетьс€ ≥ в наступн≥ роки.

—аме тому деканат ≥ кожна з кафедр чи не найважлив≥шим своњм завданн€м вважали ≥ орган≥зовували роботу по залученню на навчанн€ на геофац≥ майбутн≥х аб≥тур≥Їнт≥в. ÷е – другий результат нашоњ роботи.

Ќаб≥р 2015 року на 1-й курс був чи не найскладн≥шим за останн≥ роки.

…ого першою особлив≥стю було р≥зке скороченн€ державного замовленн€  з 74 до 61 м≥сц€ або на 17,6%. ¬трата 13 державних м≥сць була дл€ нас дуже ≥стотною. ўе на 23 м≥сц€ (з 84 до 61) або на 27 % ми втратили ≥ на р≥вн≥ «маг≥стра» та «спец≥ал≥ста». ÷е призвело до того, що кращ≥ за результатами «Ќќ аб≥тур≥Їнти були рекомендован≥ до зарахуванн€ в ≥нш≥ в.н.з., а велика к≥льк≥сть (в значн≥й м≥р≥ в≥ртуальних) за€в в≥д аб≥тур≥Їнт≥в (1883 за€ви на денну форму) була обманливою ≥ чисто статистичною.

ƒруга особлив≥сть набору – р≥зке ≥ непередбачуване зменшенн€ вступник≥в на наш≥ власне природничо-техн≥чн≥ напр€ми – «√еодез≥ю, картограф≥ю ≥ землеустр≥й», «√≥дрометеоролог≥ю» та «√≥дротехн≥ку».

” п≥дсумку маЇмо так≥ результати. «араховано 142 здобувача вищоњ осв≥ти – першокурсник≥в по денн≥й ≥ 23 по заочн≥й форм≥ навчанн€. ÷е 82% ≥ 92% у пор≥вн€нн≥ з 2014 роком (див. табл. 15.1).

   “абл. 15.1

Ќаб≥р на 1-й курс географ≥чного факультету „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича у 2015 р.  пор≥вн€нню з 2014 р. (денна форма)

є

п/п

Ќапр€м

–оки (ос≥б)

2015 р. до 2014 р., %

2015 р.

2014 р.

1.

√еограф≥€

53

49

108

2.

√еодез≥€, картограф≥€ та землеустр≥й

9

27

33

3.

√≥дрометеоролог≥€

 

7

15

47

4.

√≥дротехн≥ка

 

7

4

175

5.

ћенеджмент

 

13

19

68

6.

“уризм

 

53

60

88

 

¬сього

142

174

81,6

—еред ≥нститут≥в ≥ факультет≥в по набору на 1-й курс цього року ми займаЇмо серединне 7-ме м≥сце. Ќайкращ≥ показники – за напр€мом «√еограф≥€» - 53 першокурсники (108%), дал≥ йде «“уризм» - 53 студенти (88% в≥д р≥вн€ минулого року), «ћенеджмент» - 13 ос≥б (68%), «√≥дротехн≥ка» та «√≥дрометеоролог≥€» (сумарно теж 14 здобувач≥в ≥ 74%) ≥, нарешт≥, «√еодез≥€, картограф≥€ ≥ землеустр≥й» - 9 першокурсник≥в ≥ це лише 33%  в≥д  к≥лькост≥  студент≥в  за  даним напр€мом, що поступили до нас у 2014 р. ѕринаг≥дно, варто зауважити, що цей же напр€м у наших колег з ≤нституту б≥олог≥њ, х≥м≥њ та б≥оресурс≥в покликав до навчанн€ на 1-му курс≥ 11 студент≥в. якщо пор≥внювати результати вступу у всеукрањнському масштаб≥, то наш факультет Ї трет≥м у держав≥ п≥сл€ Ћьв≥вського ≥  ињвського, де держзамовленн€ Ї значно вищим в≥д нашого на 47 ≥ 74 ос≥б в≥дпов≥дно (див. табл. 15.2).

“абл. 15.2 Ќаб≥р бакалавр≥в на географ≥чних факультетах ун≥верситет≥в ”крањни у 2015 р. (денна форма)

 

”н≥верситети ”крањни

ќсв≥тн≥ напр€ми

√еограф≥€,

д/з / всього

“уризм,

д/з / всього

√еодез≥€, картограф≥€ ≥ землеустр≥й, д/з / всього

√≥дрометеоролог≥€,

д/з/ всього

≤нш≥ напр€ми,

д/з/всього

¬сього,

д/з / всього

1.  Ќ” ≥м.

“. Ўевченка

75/93

20/42

20/21

20/20

_

135/176

2.ЋЌ” ≥м.

≤. ‘ранка

85/137

15/93

_

_

8/20

108/250

3. „Ќ” ≥м.

ё. ‘едьковича

30/53

7/53

5/9

7/7

11/21

61/142

4.ќЌ” ≥м.

≤. ћечникова

40/56

0/19

_

_

19/24

59/99

5.—х-™вр. нац. ун-т ≥м.

Ћ. ”крањнки

49/25

(недоб≥р 24 особи)

9/21

8/20

_

5/25

71/91

6. “ерноп.

нац.пед.ун-т

¬. √натюка

24/42

7/20

_

_

15/17

46/79

7.’Ќ”

≥м. Ќ.  араз≥на

40/41

_

_

_

25/25

65/66

8.”жгород. нац. ун-т.

13/22

_

14/25

_

8/16

35/63

9. ѕрикарпат.

нац. ун-т ≥м.

¬. —тефаника (≤нститут природ. наук)

14/43

_

_

_

_

14/43

10.ƒн≥пропетр.

нац. ун-т ≥м.

ќ. √ончара

14/18

_

_

7/7

10/10

31/35

¬сього

384/259

58/249

48/75

34/34

101/158

625/1045

 ћ≥сце геофаку „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича серед географ≥чних ф-т≥в ”крањни, у балах (середн≥й показник по держав≥ 100 бал≥в)

„Ќ”

78/99

121/217

125/120

206/206

211/133

98/137

ќдеський нац.

у-тет ≥м.

≤. ћечникова

(дл€ прикладу)

 

104/106

 

0/76

 

_

 

_

 

188/151

 

94/95

 

÷е, н≥би, непогано, однак, €к бачимо, загалом п≥дсумки вступноњ кампан≥њ на 1-й курс викликають уже в найближч≥й перспектив≥ глибоке занепокоЇнн€ ≥ кличуть до серйозних роздум≥в, про що йтиметьс€ дал≥.

ƒуже приск≥пливо сл≥д проанал≥зувати  вступ  на  факультет маг≥стр≥в ≥

спец≥ал≥ст≥в. Ќа 5-й курс прийн€то 132 студенти по денн≥й ≥ 76 – по заочн≥й форм≥ навчанн€, що становить в≥дпов≥дно 104 % ≥ 143 % у пор≥вн€нн≥ з минулим роком. ѕрир≥ст становить 28 здобувач≥в вищоњ осв≥ти, або 11 ос≥б, враховуючи перев≥дний з заочноњ форми коеф≥ц≥Їнт. ѕроте залишаЇтьс€ незм≥нною ось уже три роки посп≥ль пропорц≥€ у 2/3 вступник≥в на 5-й курс пор≥вн€но з т≥Їю к≥льк≥стю студент≥в, що поступали у 2011-2012 навчальному роц≥ на 1-й курс. ќсобливо в≥дчутним ≥ наочним прогл€даЇтьс€ таке скороченн€, коли ми будемо анал≥зувати випуск бакалавр≥в 2015 року ≥ наб≥р цього ж року маг≥стр≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в на спец≥альност≥ геофаку (див. табл. 15.3 - 15.4). як бачимо, ми випустили по денн≥й форм≥ навчанн€ на 38 здобувач≥в-бакалавр≥в б≥льше н≥ж набрали на 5 курс маг≥стр≥в та спец≥ал≥ст≥в, по заочн≥й форм≥ випуск перевищуЇ наб≥р ще на 23 особи. “обто реальн≥ втрати потенц≥йних п€тикурсник≥в у перев≥дному коеф≥ц≥Їнт≥ у 2015 р. склали 43,75 ос≥б (або 22,5 %)! «верн≥мо увагу на ц≥ втрати за окремими спец≥альност€ми.

Ќайменшими (7,03%) вони були на «√еограф≥њ», дал≥ йдуть «√≥дротехн≥ка» ≥ «√≥дрометеоролог≥€» (7,8 %), тобто т≥ напр€ми ≥ спец≥альност≥, €к≥ не мають конкурент≥в у „ерн≥вецьк≥й област≥.

¬трати потенц≥йних п’€тикурсник≥в за «√еодез≥Їю, картограф≥Їю та землеустроЇм» (де з нами конкуруЇ ≤нститут б≥олог≥њ, х≥м≥њ та б≥оресурс≥в „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича) склали вже 14,1 % або 5,25 ос≥б, за «ћенеджментом» - майже 30% (7,25 студенти), а за «“уризмом» - 38,5 % (21,75 потенц≥йних п€тикурсник≥в, зокрема 19 студент≥в по денн≥й ≥ 11 студент≥в по заочн≥й формах навчанн€)!!! ÷е загалом 30 наших випускник≥в-бакалавр≥в, або 2/5 в≥д њх загальноњ к≥лькост≥…  ожна кафедра, деканат, кожен зав≥дувач повинн≥ ретельно вивчити причини, чому 61 наш четвертокурсник, тобто майже кожен четвертий-п€тий, не продовжив здобувати повну вищу осв≥ту за спец≥альност€ми нашого географ≥чного факультету, а з≥йшов з дистанц≥њ. Ќе думаю, що це можна по€снити лише високою платою за навчанн€ на 5-му курс≥, адже на «“уризмознавств≥» вона т≥льки  на  124%  Ї  вищою,  н≥ж на  «√еограф≥њ»  чи  на «√еодез≥њ». ќчевидно,

причини Ї глибшими ≥ вони потребують ≥ндив≥дуального п≥дходу до кожного нашого випускника-бакалавра. ћожливо ми, €к викладач≥-наставники, не зум≥ли в значн≥й м≥р≥ пройн€тис€ проблемами нашого вихованц€, не зум≥ли своЇчасно переконати його у необх≥дност≥ ≥ правильност≥ продовжувати навчанн€ дл€ здобутт€ повноњ вищоњ осв≥ти саме на нашому факультет≥. Ќам, очевидно, здаЇтьс€, що чотири роки сп≥льного навчанн€ та сп≥впрац≥ з нашими бакалаврами – це ц≥лком достатньо, щоб ≥ти разом дал≥, проте, €к п≥дтверджуЇ наше сьогоденн€, – цього вже замало, необх≥дна справжн€ ≥ндив≥дуал≥зац≥€ навчального процесу. ј саме: визначенн€ та обірунтуванн€ науково актуальноњ ≥ практично значущоњ теми майбутньоњ маг≥стерськоњ чи дипломноњ роботи; безпосередн≥й зв'€зок з можливим зац≥кавленим працедавцем; залученн€ маг≥стр≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в до сп≥льних з закордонним ун≥верситетом осв≥тн≥х проект≥в ≥ таке ≥нше. Ѕезсумн≥вно, нас вс≥х оч≥куЇ у цьому напр€м≥ напружена повс€кденна робота, без €коњ не буде справжнього руху вперед. ѕевною вт≥хою у цьому зв’€зку Ї прийн€тт€ на навчанн€ на 3-й курс 5-х студент≥в по денн≥й ≥ 7-х по заочн≥й формах навчанн€ за скороченою програмою п≥дготовки (напр€м «“уризм»).

“рет≥м результатом Ї  кардинальн≥ структурн≥ та €к≥сн≥ зм≥ни ≥ проблеми в орган≥зац≥њ навчального процесу уже в найближч≥ м≥с€ц≥. ÷≥ проблеми особливо загострюютьс€ на тл≥ нещодавно прийн€тоњ  абм≥ном ”крањни постанови про затвердженн€ нового (з 1 вересн€ 2015 р.) ѕерел≥ку напр€м≥в та спец≥альностей, за €кими зд≥йснюватиметьс€ п≥дготовка фах≥вц≥в з вищоњ осв≥ти у держав≥ ≥ €ка «√еограф≥ю», «≈коном≥чну ≥ соц≥альну географ≥ю», «√еограф≥ю ”крањни» чисто теоретично вм≥щуЇ в осв≥тню категор≥ю «≥нш≥ науки про «емлю». яким чином ми зд≥йснюватимемо наб≥р 2016 р. – будемо оголошувати прийом бакалавр≥в на напр€м «≥нш≥ науки про «емлю»?! ÷е вигл€даЇ абсурдно. 26 травн€ нин≥шнього року на баз≥ геофаку  Ќ” ≥м. “араса Ўевченка в≥дбулась розширена нарада з цього приводу за участю голови  ом≥тету з осв≥ти ≥ науки ¬ерховноњ –ади ”крањни Ћ≥л≥њ √риневич, ректора  Ќ” – голови ради ректор≥в ”крањни Ћеон≥да √уберського, ѕрезидента ”√“ ярослава ќл≥йника та широкоњ географ≥чноњ громадськост≥. ѕ≥дсумок – звернутис€ до м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки ”крањни, до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни – щоб виправити цю недоречн≥сть. ƒо цих п≥р ми не маЇмо ≥нформац≥њ про €к≥сь позитивн≥ зм≥ни у цьому напр€м≥. “ож можна оч≥кувати ускладненн€ проблем при вступ≥ 2016 року.

«а зв≥тний пер≥од наш колектив у план≥ п≥дтвердженн€ своњх прав на осв≥тню д≥€льн≥сть достатньо пл≥дно попрацював над акредитац≥€ми напр€му «√≥дрометеоролог≥€» ќ – «бакалавр» (ёщенко ё.—., ѕаланичко ќ.¬.), «√еограф≥€ ”крањни» ќ – «маг≥стр» (ƒжаман ¬.ќ., «аблотовська Ќ.¬.), «ћенеджмент природоохоронноњ д≥€льност≥» ќ – «маг≥стр» (–уденко ¬.ѕ., „убрей ќ.—.), «–ац≥ональне використанн€ ≥ охорона водних ресурс≥в» ќ – «маг≥стр» та л≥цензуванн€ спец≥альност≥ «√≥дролог≥€» ќ – «маг≥стр» (ёщенко ё.—., Ўевчук ё.‘.). –озширен≥ л≥ценз≥њ за маг≥стерськими спец≥альност€ми «√еограф≥€» (до 30 ос≥б) та «≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥€» (до 25 ос≥б). ÷е даЇ нам можлив≥сть по геофаку загалом готовити по денн≥й форм≥ 160 маг≥стр≥в ≥ ще 71 маг≥стра по заочн≥й форм≥ навчанн€. ўе близько 40 маг≥стерських м≥сць по заочн≥й форм≥ навчанн€ ми оч≥куЇмо у 2016 р. за спец≥альност€ми «–ац≥ональне використанн€ ≥ охорона водних ресурс≥в», «√еограф≥€ ”крањни» та «ћенеджмент природоохоронноњ д≥€льност≥» €к таких, що пройшли усп≥шну акредитац≥ю нин≥шнього року по денн≥й форм≥. “аким чином, матимемо близько 270 маг≥стерських м≥сць ≥ цього нам в принцип≥ буде достатньо нав≥ть ≥ у 2017 роц≥, коли вже не буде в ”крањн≥ п≥дготовки фах≥вц≥в за ќ – «спец≥ал≥ст».


“абл. 15.3 Ќаб≥р маг≥стр≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в на географ≥чному факультет≥ „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича у 2015 р.

ќсв≥тн≥ напр€ми геофаку

¬ипущено бакалавр≥в, ос≥б

ѕрийн€то на 5-й курс, ос≥б

¬трати, ос≥б

¬сього у перев≥дному коеф≥ц≥Їнт≥

ƒенна

«аочна

ƒенна

«аочна

ƒенна

«аочна

1. √еограф≥€

42

31

38

33

- 4

- 9,5%

+2

+6,1%

- 3,5 (7,03%)

2.√еодез≥€, картограф≥€ та землеустр≥й

33

17

30

8

- 3

-9,1%

 

-9

-53%

- 5,25 (14,09%)

3. ћенеджмент

21

13

15

8

-6

-28,6%

-5

-38,5%

- 7,25 (29,9%)

 

4.√≥дротехн≥ка (водн≥ ресурси)

14

_

16

_

+2

+14,3%

_

 

- 6,0 (7,78%)

5.√≥дрометеоролог≥€

13

_

5

_

-8

-61,5%

_

6. “уризм

47

38

28

27

-19

-40,4%

-11

-28,9%

-21,75 (38,5%)

¬сього

по факультету

170

99

132

76

-38

-22,4%

-23

-23,2%

-43,75 (22,5%)

“абл. 15.4 √еограф≥чний факультет „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича у 2000 – 2001 – 2015 – 2016 навчальних роках

 

 

ѕоказники

Ќа початок року

ѕрир≥ст (+)

—короченн€

(-)

2015 – 2016

навч. року

пор≥вн€но з

2014 – 2015

навч. роком

2000 – 2001 р.р.

2010 – 2011 р.р.

2013 – 2014 р.р.

2014 – 2015 р.р.

2015 – 2016 р.р.

1.„исельн≥сть студент≥в факультету , всього (ос≥б), у тому числ≥:

728

1938

1280

1151

1082

- 94,0

 - на денн≥й форм≥

400

1271

874

831

786

- 94,9

 - на заочн≥й форм≥

328

667

406

320

296

- 92,5

« них на ≤ курс≥, всього,

у тому числ≥:

182

271

251

199

165

- 82,9

 - на денн≥й форм≥

92

211

201

174

142

- 81,6

 - на заочн≥й форм≥

90

60

50

25

23

-92,0

2. ≥льк≥сть напр€м≥в ≥ спец≥альностей

5

21

21

21

21

100,0

3.–озпод≥л студент≥в за фахом (ос≥б)

 

 

 

 

 

%

 - географи

463

370

320

338

332

30,7

 - економ≥ко-географи

-

88

70

7

20

1,8

 - географ≥€ ”крањни

-

-

-

10

14

1,3

 - менеджери природоохоронц≥

202

104

26

15

16

1,5

 - менеджери туристичноњ д≥€льност≥

-

219

136

122

105

9,7

 - менеджери готел., курорт. ≥ тур.серв≥су

-

187

16

-

-

-

 - туристи

-

375

385

375

326

30,1

 - г≥дроекологи/ г≥дрометр.,г≥дрологи

63

198

44

59

61

5,6

 - г≥дротехн≥ка, водопост. та водов≥д., –¬ќ¬–

-

99

72

46

34

3,1

 -управл≥нн€ територ≥€ми

-

298

174

151

136

12,6

 - геодезисти

-

-

37

28

38

3,6

¬сього

728

1938

1280

1151

1082

100,0

4. -сть виклад., ос≥б

32

75,5

62,25

55,5

59,75

+107,7

 - з них доктор≥в, канд. наук, %

68

59,4

82

84,4

85,4

+101,2

 «начно складн≥шою Ї ситуац≥€ на першому курс≥. ћаЇмо 6 напр€м≥в ≥ њх, очевидно, вже замало, щоб утримувати повноц≥нне функц≥онуванн€ 7 кафедр. ≤ це без урахуванн€ непорозум≥нь з «√еограф≥Їю» у новому ѕерел≥ку…ўо пропонуЇтьс€. ѕерше.  афедр≥ географ≥њ та менеджменту туризму (в.о. кафедри доц.  оролю ќ.ƒ. та доц. явк≥ну ¬.√.) сл≥д уже, зрештою, завершити ≥ подати на розгл€д в≥дпов≥дноњ експертноњ ком≥с≥њ та ради л≥ценз≥йну справу за напр€мом «√отельно-ресторанна справа», що готуЇтьс€ нами уже три роки. ƒл€ прикладу, у 2015 р. на цей напр€м у ѕрикарпатському нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥м. ¬. —тефаника набрано на 1-й курс денноњ форми 42 студенти, у —х≥дно-™вропейському нац≥ональному ун-т≥ ≥м. Ћ. ”крањнки – 25 ос≥б, у „ерн≥вецькому торговельно-економ≥чному ≥нститут≥  Ќ“≈” – 18 здобувач≥в вищоњ осв≥ти. „им ми г≥рш≥?

ƒруге. ” новому ѕерел≥ку напр€м≥в та спец≥альностей з€вилась така близька за галуззю д≥€льност≥ до природничих наук нова спец≥альн≥сть, €к «“ехнолог≥њ захисту навколишнього середовища». ћи, географи, бачимо своЇ м≥сце тут €к фах≥вц≥, що можуть передбачати, прогнозувати ≥ в≥дпов≥дно захищати антропоген≥зоване природне середовище в≥д таких неспри€тливих природних процес≥в, €к: зсуви, повен≥, п≥дтопленн€, в≥тровали, засухи ≥ таке ≥нше. „ому б не вз€тис€ за п≥дготовку в≥дпов≥дноњ л≥ценз≥йноњ бакалаврськоњ  справи нашим природничим кафедрам ≥ насамперед кафедр≥ ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ (зав. кафедри проф.  руль ¬.ѕ., д.геогр.н., доц. –≥душ Ѕ.“.).

“ретЇ.  ” галуз≥ знань «ќсв≥та» вид≥л€ютьс€ напр€ми 014 «—ередн€ осв≥та» (за предметними спец≥ал≥зац≥€ми) ≥ 015 «ѕрофес≥йна осв≥та» (за спец≥ал≥зац≥€ми). ћожна передбачати, що це буде полем нашоњ сп≥льноњ л≥ценз≥йноњ д≥€льност≥ дл€ вс≥х кафедр геофаку педагог≥чного проф≥лю.

÷≥ла низка новац≥й у навчальному процес≥ уже розпочалас€ з 1 вересн€ цього року: це ≥ перех≥д на 600-год. навчальне р≥чне навантаженн€ на 1 викладача на 1-му ≥ п’€тому курсах, це ≥ 1,5-р≥чна маг≥стратура.

√еофак займаЇ останнЇ м≥сце в ун≥верситет≥ за показниками €кост≥ навчанн€ за результатами останньоњ зимовоњ сес≥њ, що не в≥дпов≥дають ƒержавним вимогам до л≥цензуванн€ осв≥тньоњ д≥€льност≥. ќсь чому навчально-методичн≥ ком≥с≥њ за напр€мами та спец≥альност€ми, кожен зав≥дувач кафедри, деканат (перший заступник декана доц. ÷епенда ћ.¬.) повинн≥ ретельно проанал≥зувати стан справ у ц≥й галуз≥ ≥ вжити д≥Ївих крок≥в, щоб поправити ситуац≥ю. Ќе в≥ритьс€, що ми маЇмо найнижчий р≥вень знань серед студент≥в у нашому ун≥верситет≥.

—еред найвагом≥ших напр€м≥в нашоњ роботи, де ми маЇмо великий потенц≥ал розвитку, Ї наукова д≥€льн≥сть.

ѕроведено 4 усп≥шних захисти у наш≥й спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥. „ималий розголос набула наукова конференц≥€, присв€чена 25-р≥ччю становленн€ кафедри географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики. «авершуЇтьс€ виконанн€ проекту ™вросоюзу «≤сторична та етнограф≥чна спадщина – частина сталого розвитку туризму на Ѕуковин≥ (HERITAGE MIS-ETC Coge 829)» (–уденко ¬., Ѕучко ∆., —м≥рнов я.,  ороль ќ., —крипник я., ƒан≥лова ќ.). « лютого 2015 р. розпочато виконанн€ 3-х р≥чноњ держбюджетноњ теми з проблем сталого розвитку фермерства в ”крањн≥ (–уденко ¬., «а€чук ћ.).

—тудентка 4-го курсу ќрленко ќльга виборола 2-ге м≥сце у ¬сеукрањнськ≥й студентськ≥й ол≥мп≥ад≥ з географ≥њ у ѕере€слав-’мельницькому, а ÷уркан ћар≥€ 3 м≥сце у ¬сеукрањнськ≥й студентськ≥й ол≥мп≥ад≥ з туризму у „ерн≥вц€х. ÷е добре, однак, нам необх≥дно актив≥зуватись у м≥жнародних грантових програмах (заст. декана ’одан √.). ÷е особливо стосуЇтьс€ наших молодих (до 35 рок≥в) науковц≥в, €ким першочергово в≥дкрит≥ вс≥ двер≥ у наукових проектах ™вропейського —оюзу.

¬ нин≥шн≥х нап≥ввоЇнних умовах особливо важливою справою Ї вихованн€ патр≥отичноњ молод≥. ћи з горд≥стю в≥дзначаЇмо, що серед справжн≥х захисник≥в нашоњ ¬≥тчизни, €к≥ приймають участь в ј“ќ Ї ≥ наш≥ студенти-добровольц≥ – –олдуг≥н ™вген≥й, √воздюк Ќазар, “качук —тепан. «доров€ њм ≥ повертатис€ живими! як ≥ нам вс≥м! ’очетьс€ щиро под€кувати вс≥м прац≥вникам деканату, зав≥дувачам кафедр, всьому нашому трудовому колективу за самов≥ддану працю, за витримку, за в≥ру у св≥тле майбутнЇ ”крањни.


“абл.15.5Ќадходженн€ до „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича в≥д догов≥рних умов навчанн€ у 2015-2016 навчальному роц≥, грн

Ќапр€м

спец≥альн≥сть

≤ курс

≤≤ курс

≤≤≤ курс

≤Vкурс

V спец.

V маг≥стри

¬сього

„астка надходжень в≥д напр€му, спец≥альност≥, %

√еограф≥€

(бакалавр)

195500

57600

161000

52800

221100

158400

113900

144000

18000

-

31500

-

741000

412800

23,4

√еограф≥€

(спец≥ал≥сти та маг≥стри)

 

 

 

 

18000

102000

31500

68000

49500

170000

4,5

√еограф≥€ ”крањни

(маг≥стри)

 

 

 

 

 

94500

-

94500

-

1,9

≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥€ (спец≥ал≥сти та маг≥стри)

 

 

 

 

18000

20400

21000

51000

39000

71400

2,2

                                                                                                                                                                                                                                                                41,3

ћенеджмент

73600

73800

 

24000

57400

33600

147600

48000

__

__

352400       105600

9,3

ћенеджмент

ѕќƒ≥€льност≥

 

 

 

 

67200

8200

12100

-

79300

8200

1,8

ћенеджмент орган≥з.≥ адм≥н≥стр. (маг≥стри)

 

 

 

 

 

_____-

64800

-____

64800

 

1,3

                                                                                                                                                                                                                                                                 12,4

√еодез≥€, картограф≥€ та землеустр≥й

51000

-

119000

9600

72600

81600

145200

67200

 

 

387800

158400

11,1

√еодез≥€

 

 

 

 

 

63000

13600

126000

42500

189000

56100

4,9

                                                                                                                                                                                                                                                                                            16,0

√≥дротехн≥ка

17000

 

 

 

 

 

17000

-

0,3

√≥дрометеоролог≥€

 

7000

-

33500

-

 

 

 

40500

-

0,8

¬одопостачанн€ та водов≥дведенн€

 

 

 

 

45000

 

45000

0,9

–ац≥ональне використанн€ ≥ охорона водних ресурс≥в

 

 

 

 

 

52500

-

52500

-

1,1

                                                                                                                                                                                                                                                                 3,1

“уризм

483000

60000

465300

9600

405900

81600

277300

67200

 

 

1631400

218400

37,5

“уризмознавство

(спец≥ал≥сти та маг≥стри)

 

 

 

 

72000

     161500

156000

         91200

228000

252700

9,7

                                                                                                                                                                                                                                                               47,2

¬сього по денн≥й

820100

826100

790500

683900

229200

316600

3666400

74,3

по заочн≥й

117600

96060

355200

326400

144200

226300

1265760

25,7

¬сього по факультету

937700

19%

922160

18,7%

1145700

23,2%

1010300

20,5%

373400

7,6%

542900

11,0%

4932160

грн.

 

100,0

* ѕрим≥тка: чисельник – денна форма,  знаменник – заочна форма навчанн€


≤≤. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ¬≤’» –ќ«¬»“ ” √≈ќ√–ј‘≤„Ќќ√ќ ‘ј ”Ћ№“≈“”

¬ 2016-2020 р.р

” прогнозованому пер≥од≥ колектив географ≥чного факультету „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича зор≥Їнтований на дос€гненн€ таких основних результат≥в:

≤≤.1. ” сфер≥ кадрового забезпеченн€:

ѕередбачаЇтьс€ п≥дготовка ≥ захист докторських дисертац≥й:

2016 р≥к:

-          ƒокторантом кафедри економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту доц. ћ.ƒ. «а€чуком (шифр спец≥альност≥ 11.00.02, науковий консультант – проф. ¬.ѕ. –уденко).

2017 р≥к:

-          ƒокторантом кафедри економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту доц. ∆.≤. Ѕучко  (шифр спец≥альност≥ 11.00.11, науковий консультант – проф. ¬.ѕ. –уденко).

2018 р≥к:

-          ƒокторантом кафедри географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики доц. ≤.≤.  остащуком (шифр спец≥альност≥ 11.00.02, науковий консультант – проф. ¬.ќ. ƒжаман).

-          ƒокторантом кафедри ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ асист. —.ћ.  ирилюком (шифр спец≥альност≥ 11.00.01, науковий консультант – проф. Ѕ.“. –≥душ).

2019 р≥к:

-          ƒокторантом кафедри геодез≥њ ≥ картограф≥њ  Ќ” ≥м. “.√. Ўевченка доц. я.ѕ. —крипником (шифр спец≥альност≥ 11.00.12, науковий консультант – проф. ≈.Ћ. Ѕондаренко).

2020 р≥к:

-          ƒокторантом кафедри соц≥альноњ географ≥њ ≥ рекреац≥йного природокористуванн€ доц. Ќ.ѕ. јн≥пко (шифр спец≥альност≥ 11.00.11, науковий консультант – проф.  .….  ≥л≥нська).

÷е дозволить зб≥льшити к≥льк≥сть доктор≥в наук на геофац≥ до 14-15 ос≥б, а њх частка у професорсько-викладацькому склад≥ зросте з 15% до 25%.

«ахист кандидатських дисертац≥й:

2016 р≥к:

“.-ћ.ћ. јтаманюк, —.ћ. ѕавлюк, ј.ё. Ўевчук,  .¬. ¬лад≥йчук, ≤.ѕ. ƒобинда, ќ.ё. ёщенко.

2017 р≥к:

“.¬. √уцул, ќ.≤. Ћевицький,  √.≤. ™рем≥€, —.¬.  аланча, ≤.¬.  овбас, ¬.¬. √ригор≥йчук, ќ.—. —мик.

2018р≥к:

я.¬. ƒжаман, ¬.¬. ‘ост≥й, я.ј. очерган, Ћ.¬. Ћопушн€к, ј.≤. ƒ€чук, ѕ.¬. ћручковський.

2019р≥к:

ј.ћ. ѕирог≥вська, ¬.≤. —абадаш.

2020р≥к:

≤.√. —андул€к.

 

«ахист 22 кандидатських дисертац≥й дозволить уже в 2017 р. вийти на 100% показник частки доктор≥в ≥ кандидат≥в наук у склад≥ викладач≥в географ≥чного факультету ≥ перейти до наповненн€ ними наукового сектору, навчально-науковоњ геоф≥зичноњ лаборатор≥њ, лаборатор≥й кафедр та вищих навчальних заклад≥в м. „ерн≥вц≥, ”крањни загалом.

≤≤.2. ” навчально-виховн≥й робот≥:

—таб≥л≥зувати наб≥р на 1 та 5 курси на р≥вн≥ 170 – 200, а загалом 370 студент≥в по денн≥й форм≥, що дозволило б зд≥йснювати повноц≥нний розвиток семи кафедр факультету у склад≥ не менше 60-65 викладач≥в геофаку. ¬≥дкрити маг≥стратуру за спец≥альност€ми «√≥дролог≥€», «ќц≥нка земл≥ та нерухомого майна», бакалаврат за спец≥альност€ми «√отельно-ресторанна справа», 014 «—ередн€ осв≥та», 183 «“ехнолог≥њ захисту навколишнього середовища». ¬продовж 2016-2018 рок≥в плануЇтьс€ в≥дкритт€ таких спец≥ал≥зац≥й дл€ студент≥в спец≥альност≥ «√еограф≥€» €к: «ѕрироднича географ≥€», «√еоморфолог≥€ та палеогеограф≥€». Ѕуде п≥дготовлено не менше 5-7 монограф≥й, п≥дручник≥в та навчальних пос≥бник≥в з грифом „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича щороку (див. розд≥л ≤≤≤).

≤≤.3. ” науков≥й робот≥:

Ѕуде зб≥льшено обс€г ф≥нансуванн€ виконуваних грантових, держбюджетних та госпдогов≥рних тем до 400-450 тис. грн. на р≥к. ƒрукуватиметьс€ не менше 10-12 наукових статей у науковометричних м≥жнародних базах даних щороку.

«окрема, буде забезпечено:

≤≤.3.1. ¬исоко€к≥сне виконанн€ м≥жнародного проекту ™вропейського —оюзу з проблем менеджменту етнограф≥чних та ≥сторичних туристичних ресурс≥в „ерн≥вецькоњ област≥ та —учавського пов≥ту –умун≥њ (ѕроект HERITAGE («—падщина») MIS-ETC Code 829: ѕрограма дл€ транскордонноњ сп≥впрац≥ «–умун≥€ – ”крањна – –еспубл≥ка ћолдова») 2012 – 2016 р.р., обс€г ф≥нансуванн€ украњнськоњ сторони – 10,35 млн. грн. (проф. –уденко ¬.ѕ., доц. ƒан≥лова ќ.ћ., доц. Ѕучко ∆.≤., Ѕучко Ќ.ƒ.).

≤≤.3.2. –еал≥зац≥€ украњнсько-≥зрањльського проекту (Keren Kayemeth Le Israel - INF) з менеджменту природоохоронноњ д≥€льност≥ – «—творенн€ Ѕ≥бл≥йного —аду у „ерн≥вецькому нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича» (2016-2018 р.р., ћельничук —.¬., ћарут —.√., –уденко —.—., –уденко ¬.ѕ., обс€г ф≥нансуванн€ – 11 млн. грн..).

≤≤.3.3. ЅезпосереднЇ виконанн€ завдань пр≥оритетних напр€м≥в наукових досл≥джень у галуз≥ «–ац≥ональне природокористуванн€» (ѕерел≥к пр≥оритетних напр€м≥в наукових досл≥джень ≥ науково-техн≥чних розробок на пер≥од до 2015 року (ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 вересн€ 2011 р., є942)), а саме:

–озробка держбюджетноњ науково-досл≥дноњ теми ћќЌ ”крањни «—укупний ресурсний потенц≥ал збалансованого розвитку фермерських господарств ”крањни» (2015-2017 р.р., проф. –уденко ¬.ѕ.,проф. ќл≥йник я.Ѕ., докторант «а€чук ћ.ƒ., доц. ÷епенда ћ.¬., к.г.н. –уденко —.¬., доц. —оловей “.¬., обс€г ф≥нансуванн€ – 350 тис.грн.) (ƒив. розд≥л ≤≤≤).

≤≤.4. ” м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥:

 ожна кафедра факультету укладе ≥ реал≥зовуватиме д≥Їв≥ угоди з≥ спор≥дненими кафедрами за кордоном, а саме:

1.      ¬роцлавський ун≥верситет (ѕольща).

2.      —≥лезьський ун≥верситет (ѕольща).

3.      ¬аршавський ун≥верситет (ѕольща).

4.      ¬ища школа ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ управл≥нн€ в ∆ешув≥               (Wyższa Szkoła Informatyki i Zarządzania w Rzeszowie) (ѕольща).

5.      ”н≥верситет г≥рничоњ справи та металург≥њ ≥мен≥ —тан≥слава —ташиц€ (Akademia Górniczo-Hutnicza im. Stanisława Staszica) ( рак≥в, ѕольща).

6.      ”н≥верситет …оханес √утенберг (ћайнц≥, Ќ≥меччина).

7.      Ѕельг≥йський  орол≥вський ≤нститут природничих наук.

8.      ≤нститут геолог≥њ ≥ м≥нералог≥њ ≥мен≥ ¬.—. —оболЇва —ќ –јЌ (Ќовосиб≥рськ, –ос≥€).

9.      ¬оронезький державний ун≥верситет (–ос≥€).

10.  ≤нститут культурноњ спадщини јЌ ћолдови (ƒетальн≥ше див. розд≥л ≤≤≤.).

≤≤.5. ” матер≥ально-техн≥чному забезпеченн≥:

Ѕуде введена в д≥ю друга черга бази студентських практик у с. ћигове, зб≥льшена њњ одноразова м≥стк≥сть до 50 ос≥б.

ѕередбачаЇтьс€:

≤≤.5.1. ѕерекритт€ та утепленн€ даху, зам≥на в≥кон у IV навчальному корпус≥ географ≥чного факультету (благод≥йний внесок FIRTASH Foundation – ƒ.¬. ‘≥рташа – 4 млн.грн., 2016-2017 р.р.).

≤≤.5.2. «авершенн€ буд≥вництва 1 черги бази студентських практик «ћигове» у ¬ижницькому район≥ (2016 р., загальний кошторис близько 500 тис. грн.) (м≥стк≥сть 25-30 ос≥б).

≤≤.5.3. ¬веденн€ в д≥ю другоњ черги бази студентських практик «ћигове» (2017-2019 р.р.) варт≥стю 400 тис. грн. ( м≥стк≥сть 25 ос≥б).

≤≤.5.4. «алученн€ до навчального процесу за спец≥альн≥стю:

·         7 нових персональних комп’ютер≥в (лаборатор≥€ кафедри – ќф≥сний центр м≥жнародних наукових програм, 2016 р., 35 тис. грн.);

·         придбанн€ серверу, ауд≥ов≥деотехн≥ки, принтеру, картограф≥чноњ продукц≥њ програмного забезпеченн€ на загальну суму 60 тис. грн.; 

·         залученн€ до експедиц≥йних досл≥джень автомоб≥л€ ƒач≥€-Ћоган  (ƒетальн≥ше див. розд≥л ≤≤≤.).

·   

≤≤≤. ѕ≈–—ѕ≈ “»¬Ќ≤ ѕЋјЌ» –ќ«¬»“ ”  ј‘≈ƒ– √≈ќ√–ј‘≤„Ќќ√ќ ‘ј ”Ћ№“≈“” ” 2014-2018 –.–.:

≤≤≤. 1.  афедра ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ

≤. –обота з п≥дготовки кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ на 2016-2020 роки

Ќарощуванн€ кадрового потенц≥алу на найближчий пер≥од зумовлюватиметьс€ розвитком основних наукових напр€м≥в на географ≥чному факультет≥, реал≥зац≥Їю наукових ≥нтерес≥в нин≥ д≥ючого професорсько-викладацького складу та перспективних сп≥вроб≥тник≥в ≥ студент≥в факультету, з одного боку та кадровою селекц≥Їю (притоком) науковц≥в з ≥нших наукових, навчальних заклад≥в ≥ установ, з ≥ншого боку.

¬продовж 2016 – 2020 рок≥в плануЇтьс€ в≥дкритт€ таких спец≥ал≥зац≥й дл€ студент≥в спец≥альност≥ “√еограф≥€”:

—ередн€ осв≥та (природнича географ≥€) – спец≥ал≥ст: 014;

—ередн€ осв≥та (природнича географ≥€) – маг≥стр: 014;

Ќауки про «емлю (природнича географ≥€) – спец≥ал≥ст: 103;

Ќауки про «емлю (природнича географ≥€) – маг≥стр: 103.

¬продовж 2016-2020 рр. матиме м≥сце подальше нарощуванн€ потенц≥алу доктор≥в та кандидат≥в наук на кафедр≥  ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ. ѕередбачаЇтьс€ захист 1 докторськоњ та 7 кандидатських дисертац≥й (див. табл. 1), що дозволить ≥ надал≥ утримувати показники забезпеченост≥ навчального процесу по кафедр≥ викладачами вищоњ квал≥ф≥кац≥њ (доктори ≥ кандидати наук) на р≥вн≥ 100 %. «окрема, при цьому частка доктор≥в наук на кафедр≥ буде зростати в≥д 36 % (станом на 1.01.16 р.) до 48 % у 2019-2020 н.р.

—≥м кандидат≥в наук, що захист€ть дисертац≥њ у 2016 – 2020 рр. будуть працевлаштован≥ €к викладач≥ кафедри, €к фах≥вц≥  методичного каб≥нету факультету та €к фах≥вц≥ кафедри. ÷апок ≤.Ћ. ≥  алуш ё.≤. працюватимуть ≥ надал≥ сп≥вроб≥тниками, в≥дпов≥дно, природничого музею ≥ науковоњ б≥бл≥отеки ун≥верситету, а √адельшин ќ.–. та √орда Ћ.ћ., в≥дпов≥дно – „ерн≥вецькоњ м≥ськоњ ради  та  н€ждв≥рського Ќ¬ .

“аблиц€ 1.3.«ахист дисертац≥й по кафедр≥ ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича у 2016-020 рр.

–оки

«ахист дисертац≥й

ƒокторських

 андидатських

2016

 

ƒобинда ≤.ѕ.

2017

 

√адельшин ќ.–.

2018

 

÷апок ≤.Ћ.,

 алуш ё.≤.

2019

 ирилюк —.ћ.

 очерган я.ј.

ƒ€чук ј.≤.

2020

 

√орда Ћ.ћ.

 ≤≤. Ќаукова робота та м≥жнародн≥ зв’€зки

¬продовж 2016-2020 рок≥в кафедра плануЇ поглибити м≥жнародну сп≥впрацю з наступними вузами:

  1. ¬роцлавський ун≥верситет (ѕольща)
  2. —≥лезьський ун≥верситет (ѕольща)
  3. ¬аршавський ун≥верситет (ѕольща)
  4. ¬ища Ўкола ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ управл≥нн€ в ∆ешув≥ (Wyzsza Szkola Informatyki s Zarzadzania w Rzeszowie) (ѕольща)
  5. ”н≥верситет г≥рничоњ справи та металург≥њ ≥мен≥  —тан≥слава —ташиц€ (Akademia Gornico-Hutnicza im. Stanislawa Staszica) ( рак≥в, ѕольща)
  6. —учавський ун≥верситет ≥мен≥ —тефана „ел ћаре (–умун≥€)
  7. ”н≥верситет »оханес √утенберг (ћайнц≥, Ќ≥меччина)
  8. Ѕельг≥йський  орол≥вський ≤нститут природничих наук
  9. ”н≥верситет ≥мен≥ Ўафарика в  ош≥це (—ловаччина)
  10. ≤нститут геолог≥њ ≥ м≥нералог≥њ ≥мен≥ ¬.—.—оболЇва —ќ –јЌ (Ќовосиб≥рськ, –ос≥€)
  11. ¬оронезький державний ун≥верситет (–ос≥€)
  12. ≤нститут культурноњ спадщини јЌ ћолдови

I≤≤. ¬иховна робота

ћета ≥ завданн€ виховноњ роботи. √оловною метою виховноњ роботи на кафедр≥ Ї розвиток духовност≥, зм≥цненн€ моральних засад та вихованн€ у молод≥ високих моральних €костей громад€нина ”крањни, п≥дготовка гармон≥йно розвиненоњ, сусп≥льно-активноњ особистост≥, профес≥йно грамотного, творчого фах≥вц€, що поЇднуЇ в соб≥ достойну осв≥чен≥сть, високу духовн≥сть, моральну чистоту, профес≥йну компетентн≥сть.

√оловним критер≥Їм ефективност≥ виховноњ роботи виступаЇ р≥вень громад€нськоњ св≥домост≥, навчально-науковоњ та сусп≥льноњ активност≥, осв≥чен≥сть, дотриманн€ моральних ≥ етичних норм, в≥дсутн≥сть правопорушень, високий р≥вень взаЇмин м≥ж викладачем ≥ студентом, висока культура сп≥лкуванн€, бездоганна повед≥нка.

ќсновн≥ принципи виховноњ роботи. ќсновними принципами виховноњ ро­боти Ї: фундаментальн≥сть; системн≥сть; безперервн≥сть; Їдн≥сть лог≥чного та ≥сторичного, нац≥онального та загальнолюдського, сусп≥льного ≥ особистого, теор≥њ та практики, навчанн€ та вихованн€ у њх людинотворч≥й ор≥Їнтац≥њ; нац≥о­нальна спр€мован≥сть та врахуванн€ сусп≥льно-≥сторичного досв≥ду ”крањни у п≥дготовц≥ молод≥; гуман≥зац≥€ та демократизац≥€ процесу вихованн€ студент≥в; удосконаленн€ зовн≥шньоњ д≥€льност≥ ≥ндив≥да €к основи формуванн€ необх≥д­них €костей студента; вихованн€ студент≥в у колектив≥ та через колектив, сп≥в­в≥дношенн€ вимогливост≥ з повагою до њх г≥дност≥ та турботою про них; опора на позитивне в особистост≥ студента та колектив≥; врахуванн€ багатогранноњ та ц≥л≥сноњ природи людини, в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей молод≥, њњ ф≥­з≥олог≥чних особливостей.

ќсновн≥ напр€мки виховноњ роботи: 1) гуман≥зац≥€ осв≥ти €к головне завданн€ вихованн€ студента; 2) моральне вихованн€; 3) правове вихованн€; 4) нац≥онально-патр≥отичне вихованн€; 5) пол≥тичне вихованн€; 6) вихованн€ трудовоњ морал≥; 7) еколог≥чне вихованн€; 8) естетичне вихованн€; 9) ф≥зичне вихованн€.

 адрове забезпеченн€ виховноњ роботи. «д≥йсненн€ виховноњ роботи з≥ студентами покладено на весь викладацький склад кафедри зг≥дно робочих навчальних план≥в.

ƒл€ €кнайповн≥шого визначенн€ профес≥йноњ компетентност≥, стимулюванн€ роботи викладач≥в-куратор≥в, п≥двищенн€ в≥дпов≥дальност≥ за результати навчанн€ та вихованн€ студент≥в на кафедр≥ обговорюЇтьс€ поточна оц≥нка прац≥ викладач≥в-куратор≥в, результати €коњ враховуютьс€ при проведенн≥ рейтингового оц≥нюванн€ роботи педагог≥чних прац≥вник≥в, зг≥дно наказу ректора.

¬иховна робота на кафедр≥ плануЇтьс€ на навчальний р≥к. «аступник зав≥дувача кафедрою з виховноњ роботи безпосередньо в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю та проведенн€ ус≥х кафедральних виховних заход≥в €к на кафедр≥, так ≥ в гуртожитку. ¬≥н же контролюЇ роботу студентських груп, куратор≥в. Ќаприк≥нц≥ навчального року заступник зав≥дувача зв≥туЇ про виконану роботу.

‘орми виховноњ роботи. ‘орми виховноњ роботи включають: а) конт­роль за навчальною ≥ трудовою дисципл≥ною, дотриманн€ правил проживанн€ в гуртожитку; б) анал≥з динам≥ки показник≥в виховноњ роботи; в) оперативне реагуванн€ €к з позиц≥њ покаранн€, так ≥ заохоченн€ студент≥в; г) заходи щодо попередженн€ правопорушень ≥ злочин≥в, анал≥з ≥ реагуванн€ на так≥ д≥њ; д) забезпеченн€ громадського пор€дку в навчальних прим≥щенн€х ≥ в гуртожитку, анал≥з ≥ реагуванн€ на результати роботи.

ќч≥куван≥ результати виховноњ роботи. ѕ≥двищенн€ р≥вн€ усп≥шност≥ показник≥в навчанн€, науковоњ та досл≥дницькоњ роботи; покращенн€ в≥дв≥дуваност≥ зан€ть; в≥дсутн≥сть правопорушень; формуванн€ всеб≥чно розвинутого, грамотного, творчого, профес≥йно компетентного, духовно багатого, морально чистого фах≥вц€ €к нос≥€ високоњ культури, глибоких знань - вз≥рц€ дл€ сусп≥льства.

V. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн€

1.      ћультимед≥йний проектор – 2016;

2.      Ќоутбук ASUS (4-х €дерний)- 2017 р.;

3.       омп’ютер (4-х €дерний)      - 2017 р.;

4.      ѕрофес≥ональна цифрова метеостанц≥€ RST 01921 «Meteoscan Pro 921» або RST 02929 «Meteoscan Pro 929» - 2017р.;

5.      Ѕагатофункц≥ональний метеоролог≥чний безпров≥дний комплекс Davis Vantage Pro 2 з додатковими датчиками температури, в≥дносноњ вологост≥ ≥ характеристик в≥тру – 2018 р.;

6.      ѕрограмне забезпеченн€ WeatherLink Davis 6510USB дл€ погодноњ станц≥њ Davis Vantage Pro2 – 2018 р.;

7.      —творенн€ наукових стац≥онар≥в та баз практик - 2016-2018 р.

 

«ав≥дувач кафедри ф≥зичноњ географ≥њ,геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ                           проф.  руль ¬.ѕ.

≤≤≤.2.  афедра економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту

Ќайважлив≥шими стратег≥чними пр≥оритетами розвитку кафедри на 2016-2020 р.р. Ї так≥:

1.” ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬÷≤ Ќј” ќ¬ќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»’  јƒ–≤¬:

1.1. «ахист докторських дисертац≥й докторантами кафедри економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту:

 - ћ.ƒ. «а€чуком – з проблем розвитку та управл≥нн€ ресурсами фермерських господарств ”крањни –  Ќ” ≥м. “. Ўевченка, 2016 р.;

 - ∆.≤. Ѕучко – з проблем осв≥тньо-наукового менеджменту м≥жнародних проект≥в (програм), 2017 р.

Ќарощуванн€ частки доктор≥в наук у професорсько-викладацькому склад≥ кафедри економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту  з 14% у 2016 р. до 18% у 2018 р.

1.2. «ахист кандидатських дисертац≥й асп≥рантами кафедри:

- √.≤. ™рем≥Їю (за повною вищою осв≥тою - менеджер) – з питань ≥сторичного розвитку менеджменту природоохоронноњ д≥€льност≥ ”крањни у прац€х румуномовних вчених – у 2017 р.;

 - я.¬. ƒжаманом (за повною вищою осв≥тою - менеджер) – з туристичного менеджменту м. „ерн≥вц≥ – у жовтн≥ 2018 р.;

- ј.ћ. ѕирог≥вською (за повною вищою осв≥тою менеджер) – з оц≥нки сусп≥льно-географ≥чноњ спадщини академ≥ка ј.≤. ∆уковського – у листопад≥ 2019 р.;

 - ≤.√. —андул€к (за повною вищою осв≥тою менеджер) – з оц≥нки доробку сусп≥льно-географ≥чноњ школи „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича в пер≥од ”–—– – у листопад≥ 2020 р.

 «ахист дисертац≥й названими асп≥рантами дозволить зам≥стити трьох доцент≥в, що виход€ть на пенс≥ю до 2019 р., ≥ утримати на р≥вн≥ 100% частку викладач≥в з науковими ступен€ми на кафедр≥ економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту.

1.3. —таб≥л≥зац≥€ набору студент≥в на спец≥альн≥сть «ћенеджмент» на р≥вн≥ л≥ценз≥йного обс€гу – 25 ос≥б (2016-2018 р.р., проф. –уденко ¬.ѕ., доц. ¬ацеба ¬.я., доц. ƒан≥лова ќ.ћ.).

2.” Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќ≤… –ќЅќ“≤:

2.1. ѕодальший розвиток та наукове осмисленн€ об’Їкту, предмету ≥ зм≥сту, структури та зв’€зк≥в загального «ћенеджменту туристичноњ та природоохоронноњ д≥€льност≥» (проф. –уденко ¬.ѕ., проф. √алушка «.≤., доц. √остюк ћ.“., 2016-2018 р.р.).

2.2. ѕ≥знанн€ особливостей ≥сторичного розвитку «ћенеджменту туристичноњ та природоохоронноњ д≥€льност≥» (доц. „убрей ќ.—., доц. Ѕурка ¬.…., доц. ячнюк ћ.ќ., 2016-2018 р.р.).

2.3. ‘ормуванн€ основ «ћенеджменту туристичноњ та природоохоронноњ д≥€льност≥» в ”крањн≥ (проф. –уденко ¬.ѕ., доц.  ≥бич ≤.¬., доц. ƒан≥лова ќ.ћ., 2016-2020р.р.).

2.4. –озробка теор≥й, концепц≥й, метод≥в «ћенеджменту природоохоронноњ д≥€льност≥» (проф. –уденко ¬.ѕ., проф. √алушка «.≤., доц. —оловей “.¬., доц. Ќаконечний  .ѕ. 2016-2020 р.р.).

ѕ≥дготовка колективного п≥дручника «ќснови загального менеджменту туристичноњ та природоохоронноњ д≥€льност≥» (проф. –уденко ¬.ѕ., проф. √алушка «.≤., проф. ћихайловська ќ.¬., доц. √остюк ћ.“., доц.  ≥бич ≤.¬., доц. —оловей “.¬., доц. ячнюк ћ.ќ., доц. Ќаконечний  .ѕ., та ≥н. – 2018 р. – 550 с.).

2.5. –озгл€д та висв≥тленн€ проблем спец≥ального менеджменту природоохоронноњ д≥€льност≥.

2.6. ѕ≥дготовка до друку навчального пос≥бника «ќснови спец≥ального (галузевого, компонентного) менеджменту туристичноњ та природоохоронноњ д≥€льност≥» (проф. –уденко ¬.ѕ., проф. √алушка «.≤., проф. ћихайловська ќ.¬., доц. —оловей “.¬. та ≥н. – 2019 р. – 450 с.).

2.8. ѕ≥дготовка та випуск масовим тиражем англо-украњнського та англо-румунського методичного пос≥бника дл€ менеджер≥в з туризму (еколог≥чного, природоохоронного) з проблем розвитку туристичноњ д≥€льност≥ в крањ (доц. ƒан≥лова ќ.ћ., доц. Ѕучко ∆.≤., 2016 р.).

2.9. –озробка та тиражуванн€ англо-украњнських та англо-румунських туристичних карт „ерн≥вецькоњ област≥ та —учавського пов≥ту –умун≥њ (2016 р.) (доц. Ѕучко ∆.≤., проф. –уденко ¬.ѕ., доц. —крипник я.ѕ.) (масштаб 1:100 000).

3.  ” Ќј” ќ¬ќ-ƒќ—Ћ≤ƒЌ≤… –ќЅќ“≤:

3.1. ¬исоко€к≥сне виконанн€ м≥жнародного проекту ™вропейського —оюзу з проблем менеджменту етнограф≥чних та ≥сторичних туристичних ресурс≥в „ерн≥вецькоњ област≥ та —учавського пов≥ту –умун≥њ (ѕроект HERITAGE («—падщина») MIS-ETC Code 829: ѕрограма дл€ транскордонноњ сп≥впрац≥ «–умун≥€ – ”крањна – –еспубл≥ка ћолдова») 2012 – 2016 р.р., обс€г ф≥нансуванн€ украњнськоњ сторони – 10,35 млн. грн. (проф. –уденко ¬.ѕ., доц. ƒан≥лова ќ.ћ., доц. Ѕучко ∆.≤., Ѕучко Ќ.ƒ.).

3.2. –еал≥зац≥€ украњнсько-≥зрањльського проекту (Keren Kayemeth Le Israel - INF) з менеджменту природоохоронноњ д≥€льност≥ – «—творенн€ Ѕ≥бл≥йного —аду у „ерн≥вецькому нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича» (2016-2018 р.р., ћельничук —.¬., ћарут —.√., –уденко —.—., –уденко ¬.ѕ., обс€г ф≥нансуванн€ – 11 млн. грн.).

3.3. ЅезпосереднЇ виконанн€ завдань пр≥оритетних напр€м≥в наукових досл≥джень у галуз≥ «–ац≥ональне природокористуванн€» (ѕерел≥к пр≥оритетних напр€м≥в наукових досл≥джень ≥ науково-техн≥чних розробок на пер≥од до 2015 року (ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 вересн€ 2011 р., є942)):

–озробка держбюджетноњ науково-досл≥дноњ теми ћќЌ ”крањни «—укупний ресурсний потенц≥ал збалансованого розвитку фермерських господарств ”крањни» (2015-2017 р.р., проф. –уденко ¬.ѕ.,проф. ќл≥йник я.Ѕ., докторант «а€чук ћ.ƒ., доц. ÷епенда ћ.¬., к.г.н. –уденко —.¬., доц. —оловей “.¬., обс€г ф≥нансуванн€ – 350 тис.грн.).

3.4.ћенеджмент природоохоронноњ та туристичноњ д≥€льност≥ в ÷ентр≥ управл≥нн€ ќб’Їктом ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ «„Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича» (проф. –уденко ¬.ѕ., проф.  ≥л≥нська  .…., доц. Ѕучко ∆.≤., з 2016 р. – на пост≥йн≥й основ≥).

3.5. ¬провадженн€ гео≥нформац≥йноњ системи «Ѕолота постгл€ц≥альних територ≥й ѕольщ≥ та ”крањни» у плануванн€ розвитку природоохоронних мереж (ѕрограма ћ≥н≥стерства охорони природного середовища ѕольщ≥) (2016 р.) (доц. —оловей “.¬.).

3.6. ћенеджмент природоохоронноњ д≥€льност≥ у Ќац≥ональному природному парку «¬ижницький» та Ќац≥ональному природному парку «’отинський» через роботу у склад≥ науково-техн≥чних рад названих установ (проф. –уденко ¬.ѕ., доц. ƒан≥лова ќ.ћ., з 2008 р. – по даний час).

4. ¬ ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќ≤… “ј Ќј” ќ¬ќ-ћ≈“ќƒ»„Ќ≤… –ќЅќ“≤:

4.1. —истематична участь у робот≥ Ќауково-методичноњ ком≥с≥њ з менеджменту ≥ адм≥н≥струванн€ ћќЌ ”крањни (ѕ≥дком≥с≥€ з менеджменту орган≥зац≥й ≥ адм≥н≥струванн€) (секц≥€ «јграрний та еколог≥чний менеджмент» доц. ÷епенда ћ.¬. – з 2011 року по даний час).

4.2.”часть у робот≥ редколег≥й м≥жнародних наукових журнал≥в (проф. –уденко ¬.ѕ.):

4.2.1. ÷ентру з менеджменту наук про «емлю ≤√Ќ ЌјЌ ”крањни (м.  ињв) – «√ео≥нформатика»;

4.2.2. «Journal of Settlements and Spatial Planning (ISSP)» - ”н≥верситет  алуш – Ќапоки (–умун≥€);

4.2.3. «Edukacja Biologicznej i Srodowiskowej» : Instytut Badan Edukacyjnych (www.ebis.ibe.edu.pl) ¬аршава (ѕольща);

4.2.4. «Geographia Cassoviensis» -  ошицький ун≥верситет ѕ.-…. Ўадарика (—ловаччина).

4.3.  ер≥вництво (менеджмент) Ѕуковинським ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йним центром ≥сторичного та етнограф≥чного туристичного розвитку „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича у 2016 – 2020 р.р. (природоохоронний, еколог≥чний туризм у „ерн≥вецьк≥й област≥ та —учавському пов≥т≥ –умун≥њ) – –уденко ¬.ѕ., Ѕучко ∆.≤., —андул€к ≤.√., Ѕаран Ћ.¬. (V корпус, оф≥с 226).

5. «ћ≤÷Ќ≈ЌЌя ћј“≈–≤јЋ№Ќќ-“≈’Ќ≤„Ќќѓ Ѕј«»:

5.1. ѕерекритт€ та утепленн€ даху, зам≥на в≥кон у IV навчальному корпус≥ географ≥чного факультету (благод≥йний внесок FIRTASH Foundation – ƒ.¬. ‘≥рташа – 4 млн.грн., 2016-2017 р.р.).

5.2. «авершенн€ буд≥вництва 1 черги бази студентських практик «ћигове» у ¬ижницькому район≥ (2016 р., загальний кошторис близько 500 тис. грн.) (м≥стк≥сть 25-30 ос≥б).

5.3. ¬веденн€ в д≥ю другоњ черги бази студентських практик «ћигове» (2017-2019 р.р.) варт≥стю 400 тис. грн. ( м≥стк≥сть 25 ос≥б).

5.4. «алученн€ до навчального процесу за спец≥альн≥стю:

·         7 нових персональних комп’ютер≥в (лаборатор≥€ кафедри – ќф≥сний центр м≥жнародних наукових програм, 2016 р., 35 тис. грн.);

·         придбанн€ серверу, ауд≥ов≥деотехн≥ки, принтеру, картограф≥чноњ продукц≥њ програмного забезпеченн€ на загальну суму 60 тис. грн.; 

·         залученн€ до експедиц≥йних досл≥джень автомоб≥л€ ƒач≥€-Ћоган (150 тис. грн., 2016-2020р.р.).

 

–озробники ѕерспективного плану –проф. –уденко ¬.ѕ., доц. ÷епенда ћ.¬.,доц. ƒан≥лова ќ.ћ., доц.  ≥бич ≤.¬., доц.¬ацеба ¬.я., доц. —оловей “.¬.

≤≤≤.3.  афедра географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики

ѕерспективний план розвитку кафедри географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики  на 2016-2020 роки

≤. –обота з п≥дготовки кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ 

Ўтатний розпис кафедри географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики станом на 01.09.2015 р. – 7,0 ставок, з них: 1 – зав. кафедри, д. геогр.н., професор (ƒжаман ¬.ќ.), 4 – доценти, кандидати географ≥чних наук («а€чук ћ.ƒ.,  остащук ≤.≤., √реков —.ј., «аблотовська Ќ.¬.), 1 – асистент, кандидат географ≥чних наук (√ригор’Їва √.¬.), 1 – асистент без наукового ступен€ (ѕеченюк ќ.ќ.). „астка доктор≥в ≥ кандидат≥в географ≥чних наук у штатному розпис≥ професорсько-викладацького складу становить 85,7 %.

ƒоцент «а€чук ћ.ƒ. пройшов п≥дготовку в стац≥онарн≥й докторантур≥ – з 01.’≤≤.2011 р. до 31.≤≤≤.2015 р. (науковий консультант – проф. –уденко ¬.ѕ.). ƒоцент  остащук ≤.≤. поступив в докторантуру з 01.’≤≤.2015 р. (науковий консультант – проф. ƒжаман ¬.ќ.). ¬ асп≥рантур≥ з в≥дривом в≥д виробництва навчаЇтьс€ јтаманюк “.-ћ. ћ.

—ередн≥й в≥к педагог≥чних прац≥вник≥в кафедри становить 41 р≥к (у т.ч.: професора – 56 рок≥в, доцент≥в-докторант≥в – 37 рок≥в, доцент≥в – 34 роки, асистента кандидата наук – 35 рок≥в, асистента без наукового ступен€ – 56 рок≥в), що св≥дчить про тривалу перспективу пл≥дноњ творчоњ роботи викладач≥в кафедри. ¬икладач≥в пенс≥йного в≥ку на кафедр≥ немаЇ.

ѕерспективи кадрового забезпеченн€ кафедри географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики „Ќ” ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича.

¬продовж 2016-2020 рок≥в матиме м≥сце подальше нарощуванн€ потенц≥алу доктор≥в та кандидат≥в наук по кафедр≥ географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики. ѕередбачаЇтьс€ захист 2 докторських та 3 кандидатських дисертац≥й (див. табл. 1). ѕри цьому частка доктор≥в наук буде зростати в≥д нин≥шн≥х 14,3 % (станом на 1.09.1015 р.) до 42,9 % (захист€ть докторськ≥ дисертац≥њ «а€чук ћ.ƒ., у 2016 р.,  остащук ≤.≤. у 2019 р.).

ќдин ≥з трьох кандидат≥в наук, що захист€ть дисертац≥њ за пер≥од 2016-2020 роки, буде працевлаштований викладачем кафедри геодез≥њ, картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми (јтаманюк “.-ћ.ћ.), ћручковський ѕ.¬. – викладачем педагог≥чного коледжу „Ќ”,  овбас ≤.¬. – сп≥вроб≥тником наукового сектору „Ќ”.

“аблиц€ 1ѕерспективний план захисту докторських ≥ кандидатських дисертац≥й

–оки

«ахист дисертац≥й

докторських

кандидатських

2016

«а€чук ћ.ƒ.

 овбас ≤.¬.

2017

 

ћручковський ѕ.¬.,

јтаманюк “.-ћ. ћ.

2019

 остащук ≤.≤.

 

 

—тан ≥ перспективний план стажуванн€ (п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ) професорсько-викладацького складу кафедри

¬икладач≥ кафедри (зг≥дно плану) проход€ть стажуванн€ (п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ) у пров≥дних науково-педагог≥чних закладах ”крањни. ¬иход€чи ≥з виробничих потреб, стажуванн€ проходили:

- професор ƒжаман ¬.ќ. (≤V-V 2015 р.)- на кафедр≥ географ≥њ ”крањни  ињвського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка,

- доцент «аблотовська Ќ.¬. (≤≤≤-≤V.2014 р.) – на кафедр≥ економ≥чноњ та соц≥альноњ географ≥њ ќдеського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤лл≥ ћечникова,

- доцент  остащук ≤.≤. (’-’≤.2011 р.) – на кафедр≥ географ≥њ ”крањни Ћьв≥вського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤вана ‘ранка,

- доцент √реков —.ј. (’-’≤.2012 р.) – на кафедр≥ географ≥њ ”крањни та туризму “ерноп≥льського нац≥онального педагог≥чного ун≥верситету ≥мен≥ ¬олодимира √натюка,

- к.геогр.н., асистент √ригор’Їва √.¬. (≤V.2015 р.) – на кафедр≥ географ≥њ ”крањни Ћьв≥вського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤вана ‘ранка;

- доцент «а€чук ћ.ƒ. (’-’≤.2013 р.), асистент ѕеченюк ќ.ќ. (’-’≤.2013 р.) – в ≥нститут≥ геодез≥њ Ќац≥онального ун≥верситету «Ћьв≥вська пол≥техн≥ка».

 —тажуванн€ (п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ) запланован≥:

- доценту  остащуку ≤.≤. (’≤≤.2015-’≤.2018) – докторантура на кафедр≥ географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича,

- професору ƒжаману ¬.ќ. – у 2020 р., асистенту √ригор’Їв≥й √.¬. – у 2020 р.,

доценту «аблотовськ≥й Ќ.¬. у 2019 р., асистенту ѕеченюку ќ.ќ. – у 2017 р., доценту √рекову —.ј. – у 2017 р.

ѕерспективний план розвитку навчального процесу 

 афедра географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики Ї одн≥Їю з трьох базових кафедр п≥дготовки фах≥вц≥в напр€му «√еограф≥€» за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн€ми: бакалавр, спец≥ал≥ст, маг≥стр, а також за спец≥альн≥стю «√еограф≥€ ”крањни» (8.04010403) – ќ – маг≥стр. « ц≥Їю метою розробл€Їтьс€ навчально-методичне забезпеченн€ з нових предмет≥в: 1) √еограф≥€ ”крањни в м≥жнародному простор≥, 2) √еограф≥€ транскордонних територ≥й ”крањни, 3) √еоурбан≥стика ”крањни, 4) √еограф≥€ украњнськоњ д≥аспори,              5) –ег≥ональна природнича географ≥€ ”крањни, 6) √еограф≥€ землекористуванн€ в ”крањн≥, 7) —усп≥льно-географ≥чна районолог≥€ та основи рег≥ональноњ пол≥тики, 8) √еограф≥€ культурноњ спадщини, 9) ћетодика викладанн€ географ≥њ ”крањни у вищ≥й школ≥, 10) √еоеколог≥€ урбан≥зованих територ≥й ”крањни, 11) √еограф≥€ €кост≥ житт€ населенн€, 12) ≤нновац≥њ в географ≥њ ”крањни, 13) ћетодика рег≥ональних географ≥чних досл≥джень, 14) ћоделюванн€ ≥ прогнозуванн€ розвитку рег≥он≥в ”крањни, 15) √еографо-украњнознавч≥ студ≥њ.

Ќаб≥р студент≥в на нову спец≥альн≥сть розпочато у 2014 роц≥ на денну форму навчанн€ у к≥лькост≥ 15 ос≥б. “ерм≥н п≥дготовки у 2014-2015 н.р. становив 1 р≥к. ѕочинаючи з 2015 року терм≥н п≥дготовки зб≥льшено до 1,5 рок≥в. ” зв’€зку з цим зб≥льшенн€ педагог≥чного навантаженн€ по кафедр≥ у 2016-2017 навчальному роц≥ оч≥куЇтьс€ приблизно на 1000 годин. 

≤≤. Ќаукова робота та м≥жнародн≥ зв’€зки

” зв’€зку ≥з зростанн€м вимог до кадрового потенц≥алу ≥ навчально-методичного забезпеченн€ навчального процесу, ведетьс€ п≥дготовка кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ:

1) п≥дготовку у докторантур≥ зак≥нчив доцент «а€чук ћ.ƒ., захист докторськоњ дисертац≥њњ передбачаЇтьс€ в 2016 роц≥,

2) вступив до докторантури доцент  остащук ≤.≤. – в 2015 роц≥, а в≥дпов≥дно захист докторськоњ дисертац≥њ плануЇтьс€ у 2019 роц≥,

3) активно в науковому план≥ працюють доценти «аблотовська Ќ.¬. ≥ √реков —.ј.,

4) в асп≥рантур≥ навчаЇтьс€ јтаманюк “.-ћ. ћ.,

„ерез науково-досл≥дну роботу (курсов≥, дипломн≥, маг≥стерськ≥ роботи, допов≥д≥ на науковому сем≥нар≥, допов≥д≥ на конференц≥€х, участь в ол≥мп≥адах, конкурсах наукових студентських роб≥т) кафедра пост≥йно ви€вл€Ї науково талановитих студент≥в, з €ких в≥дм≥нники навчанн€ будуть рекомендован≥ до маг≥стратури та асп≥рантури.

ќсновною темою науковоњ роботи кафедри Ї «√еограф≥чна характеристика людського розвитку «ах≥дного рег≥ону ”крањни». ѕо ц≥й тематиц≥ продовжатьс€ досл≥дженн€ географо-краЇзнавчих особливостей природи, населенн€, господарства, соц≥альноњ сфери рег≥ону.

„ленами спец≥ал≥зованоњ вченоњ ради по атестац≥њ дисертац≥й на званн€ кандидата географ≥чних наук Ї: проф. ƒжаман ¬.ќ., доц. «а€чук ћ.ƒ., доц. √реков —.ј.

 афедра географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики орган≥зувала ≥ провела 9-11 жовтн€ 2014 року м≥жнародну науково-практичну конференц≥ю «√еограф≥€, картограф≥€, географ≥чна осв≥та: ≥стор≥€, методолог≥€, практика», присв€чену 25-р≥ччю створенн€ кафедри «√еограф≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики» ≥ 80-р≥ччю з дн€ народженн€ професора ярослава ≤вановича ∆упанського.

 афедра сп≥впрацюЇ з кафедрами «√еограф≥њ ”крањни» пров≥дних вуз≥в ”крањни:  ињвського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка, Ћьв≥ського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤вана ‘ранка, ќдеського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤лл≥ ћечникова, “ерноп≥льського нац≥онального педагог≥чного ун≥верситету ≥мен≥ ¬олодимира √натюка та ≥ншими кафедрами.

 афедра розвиваЇ м≥жнародну наукову сп≥впрацю:

- з ѕоморською академ≥Їю (м. —лупськ, ѕольща): проф. ƒжаман ¬.ќ. – член Ќаукового  ом≥тету зб≥рника «Slupskie Prace Geograficzne”;

- за межами ”крањни публ≥кують своњ науков≥ прац≥ доц. «а€чук ћ.ƒ., проф. ƒжаман ¬.ќ., доц.  остащук ≤.≤., доц. «аблотовська Ќ.¬. та ≥н.;

- члени кафедри приймають активну участь у м≥жнародних наукових конференц≥€х.

≤≤≤. ¬иховна робота

¬иховними заходами, зг≥дно окремого плану, охоплюютьс€ викладач≥ ≥ студенти вс≥х академ≥чних груп. ѕлани виховноњ роботи (на р≥вн≥ кафедри, географ≥чного факультету ≥ ун≥верситету) затверджуютьс€ на кожний навчальний р≥к.

≤V. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн€ 

« метою сучасного забезпеченн€ навчального процесу кафедра прийматиме активну участь у розробц≥ пропозиц≥й методичного забезпеченн€: 1) п≥дручник≥в, пос≥бник≥в, методичних вказ≥вок, статистичних зб≥рник≥в, карт, атлас≥в; 2) нових прилад≥в дл€ проведенн€ лабораторних роб≥т; 3) нового устаткуванн€ дл€ техн≥чного забезпеченн€ лекц≥йних ≥ практичних зан€ть. 

                    «ав. кафедри   географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики                          проф. ¬.ќ. ƒжаман

III. 4. ѕерспективний план розвитку кафедри г≥дроеколог≥њ, водопостачанн€ та водов≥дведенн€ на 2016 – 2020 рр. 

≤≤. –обота з п≥дготовки кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ на 2014 -2017 роки

-        јкредитац≥€  – маг≥стр з≥ спец≥альност≥ «√≥дролог≥€» - 8.040105 – 2016 – 2017 н.р.

¬ пер≥од  2016 – 2020 роки триватиме нарощуванн€ кадрового потенц≥алу кандидат≥в географ≥чних наук на кафедр≥ г≥дрометеоролог≥њ та водних ресурс≥в. ѕередбачаЇтьс€ захист 3 кандидатських дисертац≥й (див. табл. 1.3), що спри€тиме дос€гненню високих показник≥в забезпеченост≥ навчального процесу по кафедр≥ викладачами вищоњ квал≥ф≥кац≥њ (докторами ≥ кандидатами наук) на р≥вн≥ 100 %.

ƒва кандидати наук, що захист€ть дисертац≥њ у пер≥од 2016 – 2020 рок≥в будуть працевлаштован≥ €к викладач≥ кафедри та сп≥вроб≥тники кафедри.

“аблиц€ 1.3«ахист дисертац≥й по кафедр≥ г≥дрометеоролог≥њ та водних ресурс≥в географ≥чного факультету „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича у 2016 – 2020 рр.

–оки

«ахист дисертац≥й

докторських

кандидатських

2016

-

ёщенко ќ.ё.

2017

-

Ўевчук ј.ё.

2017

-

√ригор≥йчук ¬.¬.

 

≤≤≤. Ќаукова робота та м≥жнародн≥ зв’€зки

¬продовж 2016 – 2020 рок≥в кафедра плануЇ поглибити та зм≥цнити м≥жнародну сп≥впрацю з наступними вузами:

1.      ћосковський державний ун≥верситет ≥мен≥ ћ. ¬. Ћомоносова (–ос≥€)

2.      —учавський ун≥верситет ≥мен≥ —тефана „ел ћаре (–умун≥€)

3.      ”н≥верситет ≥мен≥ ѕавла …озефа Ўафарика в  ош≥це (—ловаччина)

4.      “ехн≥чний ун≥верситет в м.  ош≥це (—ловаччина)

5.      ”н≥верситет ќбуда в м. Ѕудапешт (”горщина)

V. ¬иховна робота

¬иховна робота кафедри спр€мована на розвиток сусп≥льно-активних, профес≥йно-грамотних, творчих студент≥в. ќсновними напр€мками виховноњ роботи Ї нац≥онально-патр≥отичне, правове, сусп≥льно- св≥доме вихованн€ майбутн≥х фах≥вц≥в.  ожна група студент≥в маЇ призначеного наставника (куратора), €кий безпосередньо проводить роботу по п≥двищенню р≥вн€ навчанн€, профес≥йних навичок, науково-досл≥дноњ роботи студент≥в.

V. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн€.

Ќа пер≥од 2016 – 2020 рок≥в дл€ належного функц≥онуванн€ та п≥двищенн€ наукового розвитку кафедри необх≥дно:

-        —учасн≥ комп’ютери - 3 штуки

-        √≥дрометричний млинок

-         серокс

-        ƒзеркальний фотоапарат

-        –емонт та переобладнанн€ г≥дравл≥чноњ лаборатор≥њ

-        Ќауков≥ стац≥онари та бази практик

 

«ав≥дувач кафедри г≥дрометеоролог≥њ та водних ресурс≥в                               проф. ёщенко ё.—.

III. 5. ѕ≈–—ѕ≈ “»¬Ќ»… ѕЋјЌ

розвитку кафедри географ≥њ та менеджменту туризму на 2016-2020 рр. 

≤. –обота з п≥дготовки кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ

ѕ≥дготовка кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ передбачаЇ дек≥лька форм, в т.ч. через докторантуру, асп≥рантуру, здобувача, п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ (стажуванн€) у спор≥днених вузах тощо. ѕ≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ в≥дбуватиметьс€ у  ињвському нац≥ональному торговельно-економ≥чному ун≥верситет≥, з €ким укладена угода про сп≥впрацю.

є пп

ѕр≥звище, ≥м’€,

по-батьков≥

“ерм≥н проходженн€ стажуванн€ (п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ)

ћ≥сце проходженн€ стажуванн€ (п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ)

1.

Ѕойко ≤рина ƒмитр≥вна

2016 р.

 Ќ≈”, кафедра технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ ресторанного господарства

2.

Ѕрик —тепан ƒмитрович

2017 р.

 Ќ≈”, кафедра технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ ресторанного господарства

3.

Ѕучко ∆анна ≤ван≥вна

2017 р.

«ахист докторськоњ дисертац≥њ,

4.

«а€чук ќксана √ригор≥вна

2019 р.

 Ќ≈”, кафедра технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ ресторанного господарства

5.

≤ванун≥к ¬≥тал≥й ќлександрович

2019 р.

 Ќ≈”, кафедра технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ ресторанного господарства

6.

 ороль ќлександр ƒмитрович

2020 р.

«ахист докторськоњ дисертац≥њ

7.

 руль √алина ярослав≥вна

 

2019 р.

 Ќ≈”, кафедра технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ ресторанного господарства

8.

—авранчук Ћариса јреф≥њвна

2018 р.

 Ќ≈”, кафедра технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ ресторанного господарства

9.

явк≥н ¬€чеслав √ригорович

2016 р.

«ахист докторськоњ дисертац≥њ

  ѕрот€гом 2016-20 рр. запланован≥ захисти трьох дисертац≥й:

-     2016 р. – захист докторськоњ дисертац≥њ явк≥н ¬.√. на тему «ѕроцеси формуванн€ та характеристики паводкового стоку р≥чок  арпато-ѕод≥льського рег≥ону ”крањни (методолог≥€ вир≥шенн€  комплексу прикладних задач»;

-     2017 р. – захист докторськоњ дисертац≥њ Ѕучко ∆.≤. на тему «—тратег≥чн≥ пр≥оритети та геопросторова орган≥зац≥€ транскордонного туризму в ”крањн≥: теор≥€, методолог≥€, практика»;

-     2020 р. – захист докторськоњ дисертац≥њ  орол€ ќ.ƒ. на тему «ћ≥жнародн≥ туристичн≥ потоки: сусп≥льно-географ≥чн≥ аспекти формуванн€ та геопросторовий розпод≥л».

≤≤. Ќаукова робота та м≥жнародн≥ зв’€зки

” 2016 р. кафедра розпочне виконувати наукову роботу за п’€тир≥чною темою  «ќбірунтуванн€ та плануванн€ розвитку ≥сторико-етнограф≥чного та с≥льського зеленого туризму в „ерн≥вецьк≥й област≥». ѕ≥д час виконанн€ ц≥Їњ теми передбачаЇтьс€:

-     обірунтувати види п≥знавально-рекреац≥йноњ д≥€льност≥ ≥сторико-етнограф≥чного та с≥льського зеленого туризму;

-     оц≥нити ≥сторико-етнограф≥чн≥ об’Їкти „ерн≥вецькоњ област≥;

-     досл≥дити ≥нфраструктуру с≥льського зеленого туризму в „ерн≥вецьк≥й област≥;

-     розробити стратег≥ю розвитку ≥сторико-етнограф≥чного та с≥льського зеленого туризму в „ерн≥вецьк≥й област≥. 

ѕрот€гом 2016-20 рр. запланована участь у сп≥льних нарадах ≥ сем≥нарах ≥з транскордонного сп≥вроб≥тництва за програмою партнерства «–умун≥€ – ”крањна», а також обм≥н викладачами та студентами з ун≥верситетами ѕольщ≥.

є

”часники

ћ≥сце перебуванн€

ћета

“ерм≥ни

1

¬икладач≥ кафедри географ≥њ та менеджменту туризму „Ќ” та ун≥верситету —учави

—учавський ун≥верситет,

„ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё.‘едьковича

Ќаради та сем≥нари

2016-2020 рр.

2.

¬икладач≥ та студенти кафедри географ≥њ та менеджменту туризму „Ќ” та ун≥верситету ўецина

ўецинський ун≥верситет,

„ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё.‘едьковича

Ќауково-досл≥дницька експедиц≥€

2016-2020 рр.

3.

¬икладач≥ та студенти кафедри географ≥њ та менеджменту туризму „Ќ” та академ≥њ —лупська

„ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё.‘едьковича,

јкадем≥€ ѕоморська м. —лупськ

Ќауково-досл≥дницька експедиц≥€

2016-2020 рр.

≤≤≤. ¬иховна робота

¬иховна робота кафедри проводитиметьс€ за наступними  напр€мами: св≥тогл€дне, громадське та правове вихованн€; патр≥отичне,  трудове та еколог≥чне вихованн€; художньо-естетичне та ф≥зичне вихованн€; виховн≥ заходи в гуртожитках  є 6 та є 7; робота з≥ студентським активом та ≥ндив≥дуальна робота з≥ студентською молоддю.  ‘ормуванн€ профес≥йноњ майстерност≥ у студент≥в, €к≥ спец≥ал≥зуютьс€ по кафедр≥ п≥д час проведенн€ навчальних, виробничих та асистентськоњ  практик; ¬иховна робота з≥ студентами, €к≥ спец≥ал≥зуютьс€ по кафедр≥ географ≥њ та менеджменту туризму, п≥д час проведенн€ туристичних поход≥в, посв€ти першокурсник≥в у студенти, що передбачаЇ формуванн€  еколог≥чноњ культури, усв≥домленн€ в≥дпов≥дальност≥ за оточуюче середовище €к нац≥ональне багатство; поњздки вих≥дного дн€ з метою проведенн€ еколог≥чних акц≥й, вивченн€ м≥сцевост≥ дл€ проведенн€ навчальних практик; профор≥Їнтац≥йна робота викладач≥в та студент≥в, що спец≥ал≥зуютьс€ по кафедр≥, серед випускник≥в навчальних заклад≥в м. „ерн≥вц≥ та област≥.

–озробка комплексного плану виховних заход≥в профес≥йного спр€муванн€, що пов’€зан≥ з попул€ризац≥Їю напр€м≥в та спец≥альностей навчального процесу кафедри: а) ѕетр≥вський €рмарок; б) Ѕуковинський туристичний €рмарок; в) “иждень туризму, присв€чений  ¬сесв≥тньому дню туризму; г) «маганн€ з≥ спортивного туризму «Ѕуковинськ≥ екстремальн≥ ≥гри».

ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн€

1. ѕобудова лабораторноњ групи за напр€мом «√отельно-ресторанна справа»: а) розробка комплексу «барно-ресторанний вузол»; б) створенн€ лаборатор≥њ «технолог≥чного процесу готельно-ресторанного господарства».

–озробка в≥дпов≥дного попереднього кошторису та напрацюванн€ угод про сп≥впрацю з методичною ком≥с≥Їю та п≥дприЇмствами м≥ста, п≥дрозд≥лами ун≥верситету.

¬.о. зав. кафедри                                                  ороль ќ.ƒ.


III. 6. ѕерспективний план

розвитку кафедри соц≥альноњ географ≥њ та рекреац≥йного природокористуванн€ географ≥чного факультету

на 2016-2020 рр. 

1. –обота з п≥дготовки кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ 

1.1. ѕ≥дготовка та захист кандидатськоњ роботи за спец≥альн≥стю 11.00.11 –  онструктивна географ≥€ ≥ рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в асп≥рантки ≤≤≤ року навчанн€ у стац≥онарн≥й асп≥рантур≥ ѕавлюк —в≥тлани ћиколањвни (2016 р.).

1.2. ѕ≥дготовка та захист кандидатськоњ роботи за спец≥альн≥стю 11.00.11 –  онструктивна географ≥€ ≥ рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в асп≥рантки ≤≤≤ року навчанн€ у стац≥онарн≥й асп≥рантур≥ —мик ќксани —тепан≥вни (2016 р.).

1.4. ѕ≥дготовка та захист кандидатськоњ роботи за спец≥альн≥стю 05.23.04 – ¬одопостачанн€, канал≥зац≥€ асп≥ранта заочноњ асп≥рантури –≥вненського нац≥онального ун≥верситету водного господарства та природокористуванн€ асистента  аланч≥ —тепана ¬≥кторовича (2016 р.).

1.5. ѕ≥дготовка та захист кандидатськоњ роботи за спец≥альн≥стю 11.00.02 – ≈коном≥чна та соц≥альна географ≥€ здобувача кафедри Ћопушн€ка Ћюбомира ¬≥кторовича (2017 р.).

1.6. ѕ≥дготовка та захист докторськоњ дисертац≥њ за спец≥альн≥стю 11.00.11 –  онструктивна географ≥€ ≥ рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в доцента кафедри јн≥пко Ќатал≥ ѕетр≥вни.(2016-2018 рр.).

2. Ќаукова робота та м≥жнародн≥ зв’€зки

2.1. ќрган≥зац≥€ та проведенн€ ≤≤ ћ≥жнародноњ науково-практичноњ конференц≥њ „–екреац≥йно-туристичне природокористуванн€ в ”крањн≥: сучасний стан ≥ перспективи” (2016 р.).

2.2. ¬иданн€ монограф≥њ  ≥л≥нськоњ  .…. на тему „ онструктивно-географ≥чн≥ основи природокористуванн€ та природно-господарськоњ р≥зноман≥тност≥ (на приклад≥ територ≥њ  арпато-ѕод≥льського рег≥ону ”крањни” (2016 р,. обс€г 300 с.).

2.3. ¬иданн€ навчально-методичного пос≥бника  ≥л≥нськоњ  .…. на тему „ћатематичн≥ методи в туризм≥” (2017 р,. обс€г 300 с.).

2.4. ѕ≥дготовка та публ≥кац≥€ навчально-методичного пос≥бника  ≥л≥нськоњ  .…. на тему „ѕрогнозуванн€ та моделюванн€ в конструктивн≥й географ≥њ” (2018 р.).

2.5. ѕ≥дготовка та публ≥кац≥€ навчально-методичного пос≥бника  .  ≥л≥нськоњ ≥ Ќ. јндрус€к на тему „ѕаспортизац≥€ рекреац≥йно-туристичних об’Їкт≥в (на приклад≥ парк≥в-пам’€ток садово-паркового мистецтва „ерн≥вецькоњ област≥” (2016 р.).

2.6. ѕ≥дготовка та публ≥кац≥€ навчально-методичного пос≥бника Ќ.ѕ. јн≥пко на тему „ћетодика викладанн€ предмету у вищ≥й школ≥” (2016 р.).

2.7. ѕ≥дготовка та публ≥кац≥€ навчально-методичного пос≥бника доц. Ќ.—. јндрус€к на тему „ƒ≥€льн≥сть туристських самод≥€льних орган≥зац≥й” (2016 р.).

2.8. ѕ≥дготовка та публ≥кац≥€ навчально-методичного пос≥бника доц. ¬.≤.  остащука на тему „ћ≥жнародний туризм у „ерн≥вецьк≥й област≥” (2016 р.).

2.9. ѕ≥дготовка та публ≥кац≥€ навчально-методичного пос≥бника к. геогр.. н., ас. —кутар “.ƒ. на тему „“ехнолог≥€ туристичноњ д≥€льност≥” (2016 р.).

2.10. —п≥впрац€ з ≥нститутом географ≥њ –умунськоњ академ≥њ (Institutul de geografie al Academiei romane), ун≥верситетом Ўтефана „ел ћаре (–умун≥€, —учавський пов≥т),  ом≥с≥Їю географ≥њ у ѕеремишл≥, √еограф≥чним товариством ѕольщ≥, ѕоморською јкадем≥Їю м. —лупська (ѕольща).

3. ¬иховна робота

3.1. ќновленн€ електронних вар≥ант≥в курс≥в, що читаютьс€ викладачами кафедри соц≥альноњ географ≥њ та рекреац≥йного природокористуванн€ ( 2016-2020 рр.).

3.2. ¬иданн€ навчальних програм нормативних курс≥в, що читаютьс€ викладачами кафедри соц≥альноњ географ≥њ та рекреац≥йного природокористуванн€ (2016-2020 рр.).

3.3. ¬иданн€ програми виробничих практик дл€ студент≥в спец≥альност≥ „“уризмознавство (за видами д≥€льност≥)” (2016-2020 рр.).

3.4. ѕ≥дготовка та виданн€ навчально-методичного пос≥бника „ урсов≥ та дипломн≥ роботи дл€ студент≥в спец≥альност≥ „“уризмознавство (за видами д≥€льност≥)” (2016-2020 рр.).

3.5. ¬иданн€ програми асистентськоњ практики дл€ студент≥в маг≥странт≥в спец≥альност≥ „“уризмознавство (за видами д≥€льност≥)” (2016-2020 рр.).

3.6. ѕ≥дписанн€ угоди про наукову та навчально-методичну сп≥впрацю (проведенн€ туристично-краЇзнавчоњ практики студент≥в ≤-V курс≥в спец≥альност≥ „“уризмознавство (за видами д≥€льност≥)”) м≥ж „ерн≥вецьким нац≥ональним ун≥верситетом ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича та „еремошським нац≥ональним природним парком (2016-2020 рр.).

3.7. ѕ≥дписанн€ угоди про наукову та навчально-методичну сп≥впрацю (проведенн€ туристично-краЇзнавчоњ практики студент≥в ≤-V курс≥в спец≥альност≥ „“уризмознавство (за видами д≥€льност≥)”) м≥ж „ерн≥вецьким нац≥ональним ун≥верситетом ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича та ¬ижницьким нац≥ональним природним парком (2016-2020 рр..).

3.7. ѕ≥дписанн€ угоди про сп≥впрацю (проведенн€ туристично-краЇзнавчоњ практики студент≥в ≤-≤≤ курс≥в спец≥альност≥ „“уризмознавство (за видами д≥€льност≥)”) м≥ж „ерн≥вецьким нац≥ональним ун≥верситетом ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича та туристично-оздоровчою базою „’вил€” (Ћазурне, —кадовський район, ’ерсонська область) (2017 р.).

4. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн€

4.1. ѕридбанн€ кафедрального ноутбука дл€ навчального процесу (2016-2017 рр.).

4.3. ѕридбанн€ ауд≥о-системи (звуков≥ колонки) дл€ навчального процесу (2016-2017 рр.).

4.4. ѕридбанн€ пакету топограф≥чних карт (м≥рило 1:200000), атлас≥в ”крањни та методичного матер≥алу дл€ навчального процесу (2016-2020 рр.).

«авкафедри соц≥альноњ географ≥њ та рекреац≥йного природокористуванн€                        проф.  .  ≥л≥нська

III. 7. ѕропозиц≥њ кафедри геодез≥њ, картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми  до “ѕерспективного плану розвитку географ≥чного факультету на 2016-2020 роки

1. ѕ≥дготовка навчально-наукових кадр≥в.

1.1. «ахист кандидатських дисертац≥й:

- асистентом кафедри геодез≥њ, картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми, асп≥рантом кафедри географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики „Ќ” ≥м. ё. ‘едьковича з≥ спец≥альност≥ 11.00.11 – конструктивна географ≥€ јтаманюк “.-ћ. ћ. на тему: “—труктурно-функц≥ональний анал≥з ≥ прогнозуванн€ використанн€ земельного фонду територ≥й ѕередкарпатт€”, науковий кер≥вник д. геогр. н. —ухий ѕ. ќ. (2017 р.).

- асистентом кафедри геодез≥њ, картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми, асп≥ранткою кафедри гео≥нформатики ≥ фотограметр≥њ  Ќ”Ѕј з≥ спец≥альност≥ 05.24.101 – геодез≥€, фотограмметр≥€ та картограф≥€ √уцулом “. ¬. на тему: “ћультимед≥йна оптим≥зац≥€ в плануванн≥ дор≥г м≥сцевого значенн€ (на приклад≥ „ерн≥вецькоњ област≥)”, науковий кер≥вник д. тех. н.  арп≥нський ё. ќ. (2017 р.).

2. Ќавчально-виховна робота.

2.1. ќпубл≥кувати програми та щоденники навчальних практик з геодез≥њ та GPS вим≥рювань (2014 р.).

2.2. ѕ≥дготувати Ќћ  ≥з ус≥х нормативних та виб≥ркових дисципл≥н, що читаютьс€ викладачами кафедри (2016-2020 рр.).

2.3.  ƒо 2017 р. завершити п≥дготовку курс≥в нормативних та виб≥ркових дисципл≥н дл€ переходу на дистанц≥йну форму навчанн€. 

3. Ќауково-досл≥дницька робота.

3.1. ¬иконанн€ етап≥в науково-досл≥дноњ роботи кафедри “√ео≥нформац≥йне картографуванн€, моделюванн€ та анал≥з використанн€ природних та соц≥ально-економ≥чних ресурс≥в  арпатського рег≥ону” (2015-2018 рр.).

3.2. ѕ≥дготовка до проведенн€ м≥жнародноњ конференц≥њ присв€ченоњ 10 – р≥чниц≥ створенн€ кафедри (жовтень 2019 р.).

3.3. ѕ≥дготовка до друку монограф≥й:

- ƒарчук  . ¬. —усп≥льно-географ≥чний анал≥з земельних ресурс≥в ”крањни (2016 р.).

- —м≥рнов я. ¬. √ео≥нформац≥йне картографуванн€ земельних ресурс≥в (2017 р.).

- “опографо-геодезичне забезпеченн€ кадастру природних ресурс≥в (2016 р., за ред. —ухого ѕ.ќ.)

3.5. ќпубл≥куванн€ п≥дручник≥в та навчальних пос≥бник≥в з грифом “–екомендовано ¬ченою радою „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥м. ё. ‘едьковича”:

є

јвтор
(кер≥вник колективу автор≥в)

ѕовна назва виданн€

ќбс€г (д.а.)

 

–≥к виданн€

1

—ухий ѕ.ќ, ƒарчук  . ¬.,
јтаманюк ћ.-“. ћ.

«емельн≥ ресурси та розвиток агроб≥знесу в ”крањн≥ (Ќавчально-методичний пос≥бник)

15

2017

2

Ѕ≥локриницький —. ћ., Ѕерезка ≤. —.

‘отограмметр≥€ та дистанц≥йне зондуванн€ (Ќавчальний пос≥бник)

20

2016

3.

—ухий ѕ. ќ.

ћ≥жнародн≥ аграрн≥ ринков≥ в≥дносини

20

2016

3.6. ќпубл≥куванн€ навчально-методичних пос≥бник≥в:

є

јвтор
(кер≥вник колективу автор≥в)

ѕовна назва виданн€

ќбс€г (д.а.)

 

–≥к виданн€

1

—абадаш ¬.≤.

√еодезична грав≥метр≥€ : теор≥€ та практикум

10

2017

2

—абадаш ¬. ≤., √уцул “. ¬.

√еодезична грав≥метр≥€ (Ќавчальний пос≥бник)

19

2016

3

–анський ћ.ѕ.

ћетролог≥€ ≥ стандартизац≥€ : конспект лекц≥й та тестов≥ завданн€

10

2016

4

ƒарчук  . ¬., √уцул. “. ¬.,
 рупела Ћ. ћ.

«авданн€ до лабораторних роб≥т ≥з геодез≥њ

6

2017

5

√уцул “. ¬., ƒарчук  . ¬.,
—м≥рнов я. ¬.

∆урнал навчальноњ геодезичноњ практики

6

2016

6

—крипник я.ѕ., Ѕерезка ≤.—.

ѕрактикум з картограф≥њ  (навчальний пос≥бник. ≤, ≤≤ частини)

6

2016

7

—м≥рнов я.¬, —крипник я.ѕ., Ѕерезка ≤.—, √уцул “.¬.

ѕрактикум "√ео≥нформатика ≥ √≤—-технолог≥њ"   (навчальний пос≥бник. ≤, ≤≤ частини)

6

2015

8

јтаманюк “.ћ., ƒарчук  .¬., ћельник ј. ј., —крипник я.ѕ.

ћетодика та орган≥зац≥ науково-досл≥дна робота в геодез≥њ ≥ картограф≥њ (ћетодичн≥ вказ≥вки)

6

2018

9

—крипник я.ѕ., √уцул “. ¬.

Ћабораторний практикум ≥з гео≥нформац≥йного картографуванн€

10

2015

10

√уцул “. ¬., ƒарчук  . ¬.

Ћабораторний практикум ≥з √≤— в кадастрових системах

12

2016

11

Ѕ≥локриницький —.ћ.,  рупела Ћ.ћ., —абадаш ¬.≤.

¬ища геодез≥€ : навчальний пос≥бник

25

2016

12

 рупела Ћ.ћ.

√еодез≥€ : лабораторний практикум (частина 2-га)

3

2018

13

 острюков ‘. ћ.,ћельник ј.ј.

ѕрактикум ≥з топограф≥чного кресленн€

7

2018

14

–анський ћ. ѕ.

¬исокоточн≥ ≥нженерно-геодезичн≥ вим≥рюванн€ (Ќавчально-методичний пос≥бник)

10

2016

15

ћельник ј.ј., ƒарчук  .¬.

“опограф≥€: лабораторний практикум

6.2

2016

16

ƒутчак —.¬.

«агальн≥ законом≥рност≥ розвитку геосистем та геодинам≥чн≥ процеси

15

2018

17

√уцул “.¬.

ѕрактикум з гео≥нформац≥йного картографуванн€

12

2019

18

—м≥рнов я.¬.

√ео≥нформац≥йне картографуванн€ засобами ArcGis 10.2

5

2019

19

 рупела Ћ.ћ.

ћатематична обробка геодезичних вим≥р≥в : лабораторний практикум (частина 1-ша)

5

2017

20

Ѕерезка ≤.—., «а€чук ћ.ƒ.

 артограф≥€, геоматика з основами ƒ««

10

2017

21

ƒутчак —. ¬.

«агальн≥ законом≥рност≥ розвитку геосистем та геодинам≥чн≥ процеси, курс лекц≥й

6

2019

4. ”досконаленн€ матер≥ально-техн≥чноњ бази кафедри.

4.1. —творити на прилегл≥й до резиденц≥њ територ≥њ комплексний навчальний геодезичний пол≥гон дл€ проведенн€ навчальних практик з геодез≥њ, топограф≥њ та GPS вим≥рювань (2016-2017 н. р.).

4.2. —творити при спри€нн≥  деканату в ауд. є 33 навчальну лаборатор≥ю «‘отограметр≥њ та √≤—-технолог≥й» (2016-2017 рр.).

4.3. ѕрот€гом 2016-2019 рр. придбати дл€ потреб кафедри, з метою €к≥сного забезпеченн€ навчального процесу обладнанн€:

- електронний н≥вел≥р та лазерн≥ в≥ддалем≥ри;

- л≥ценз≥йне програмне забезпеченн€ Arc GIS дл€ проведенн€ лабораторних та практичних зан€ть;

- програмно-апаратний комплекс дл€ забезпеченн€ навчальноњ та Ќƒ– кафедри.

«ав. кафедри геодез≥њ,картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми                              проф. ѕ.ќ. —ухий

 

 

 

 

 —тановленн€ та розвиток географ≥чних наукових та осв≥тн≥х напр€м≥в i шк≥л у „ерн≥вецькому ун≥верситет≥

 

√еограф≥чн≥ наука та осв≥та у „ерн≥вецькому нац≥ональному ун≥верситет≥ розвиваютьс€ вже впродовж 140 рок≥в. «а цей тривалий пер≥од зм≥нилис€ ц≥л≥ епохи в ≥стор≥њ географ≥њ ун≥верситету – австр≥йська (1876-1918 рр.), румунська (1918-1940 рр.), рад€нська (1940-1991 рр.), розвитку за час≥в незалежност≥ (з 1991 р.).

„асом започаткуванн€ геолого-географ≥чних наук у „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ Ї 1876-1877 навчальний р≥к, коли при кафедр≥ математики ф≥лософського факультету було в≥дкрито лаборатор≥ю м≥нералог≥њ. ÷е сталос€ на другий р≥к ≥снуванн€ „ерн≥вецького ун≥верситету (в≥дкритий у жовтн≥ 1875 р.). Ћаборатор≥ю очолив професор м≥нералог≥њ  арл ¬рба. Ќим були розроблен≥ курси з ф≥зичних властивостей м≥нерал≥в ≥, що головне, з ф≥зичноњ географ≥њ м≥нерал≥в (корисних копалин).  .¬рба залучив до викладанн€ ≥ проведенн€ лабораторних зан€ть ≥ практик≥в – м≥нералога ‘р≥др≥ха Ѕека, геолога  арла јльфонса ѕенекке, етнографа ќ.Ћенца, а також географа ќлександра «упана, €кий згодом добре прислуживс€ розвою географ≥њ в „ерн≥вецькому та ≥нших ун≥верситетах. ¬одночас з виникненн€м ≥ розвитком ф≥зико-географ≥чного (точн≥ше, геолого-географ≥чного) циклу, в ун≥верситет≥ зароджуЇтьс€ й економ≥ко-географ≥чний цикл. ” тому ж навчальному роц≥ (1876-1877) на факультет≥ права в≥домий учений того часу професор ‘р≥др≥х  л€йнвехтер розпочав читанн€ курс≥в з економ≥чноњ ≥стор≥њ та св≥товоњ торг≥вл≥. Ќа цьому ж факультет≥ професор ёл≥ус ѕлаттер запровадив курс статистики та сем≥нар з цього предмета.

¬ласне географ≥чн≥ курси були започаткован≥ доктором ф≥лософ≥њ, професором ф≥зики јлоњсом √айндльом, €кий у 1877-1878 навчальному роц≥ запровадив курс метеоролог≥њ. « 1878р. ќлександр «упан – доктор ф≥лософ≥њ, а з 1880 р. – професор географ≥њ – започаткував та орган≥зував галузев≥ географ≥чн≥ курси з ф≥зичноњ географ≥њ, орограф≥њ, геоморфолог≥њ, кл≥матолог≥њ, океанолог≥њ, етнолог≥њ, а також рег≥ональн≥ курси з географ≥њ ™вропи, дунайських крањн, јфрики, јз≥њ. ¬ 1888-1889 навчальному роц≥ доктор ф≥лософ≥њ, професор географ≥њ ‘ерд≥нанд Ћенквер запровадив курси з початк≥в (основ) географ≥њ, гл€ц≥олог≥њ, географ≥њ јз≥њ. ¬ цьому ж роц≥ з його ≥н≥ц≥ативи та п≥д кер≥вництвом на кафедр≥ математики ≥ природничо-науков≥й було в≥дкрито каб≥нет географ≥њ, €кий до 1907-1908 навчального року став головним осередком викладанн€ географ≥чного циклу дисципл≥н.

ќдним ≥з перших економ≥ко-географ≥чних нарис≥в про Ѕуковину була прац€ професора кафедри статистики ё.ѕлаттера про соц≥альн≥ (економгеограф≥чн≥) досл≥дженн€ Ѕуковини, що опубл≥кована в ≤Їн≥ ще в 1878 р. ≈кономгеограф≥чн≥ загальн≥ та рег≥ональн≥ курси забезпечувались доктором ф≥лософ≥њ ≥ права, професором статистики ≥ права ‘ранцом фон ёрашеком, професором ‘. л€йнвехтером, доктором права, професором статистики ¬≥нцентом …огом та доктором права, професором ёл≥усом –оманом фон √ербургом. ќсобливо наголосимо на д≥€льност≥ доктора права, професора статистики ≈рнста ћ≥ллера, €кий уже в 1888-1889 навчальному роц≥ в≥в сем≥нар з господарських зв’€зк≥в Ѕуковини, тобто з економ≥чноњ географ≥њ нашого краю.

« 1882 р. м≥нералог≥чну лаборатор≥ю очолив доктор ф≥лософ≥њ, професор м≥нералог≥њ ‘.Ѕек – один з пров≥дних науковц≥в ун≥верситету, декан ф≥лософського факультету (1887-1889 рр.). —аме в≥н ≥ прац≥вники лаборатор≥њ – його учн≥ забезпечили читанн€ курс≥в з м≥нералог≥њ, петрограф≥њ, кристалограф≥њ, розд≥ли геолог≥њ, проведенн€ сем≥нарських ≥ практичних зан€ть. « 1891 р. по 1910 р. м≥нералог≥чну лаборатор≥ю очолював в≥домий учений, доктор ф≥лософ≥њ, професор м≥нералог≥њ –удольф Ўар≥цер. ¬≥н був видатним орган≥затором навчального процесу, очолюючи в 1896-1898 рр. деканат ф≥лософського факультету, а в 1903-1904 рр. був професором ун≥верситету. « 1907 р. географ≥чний проф≥ль набув стаб≥льност≥ п≥сл€ в≥дкритт€ географ≥чноњ лаборатор≥њ п≥д кер≥вництвом професора ‘ерд≥нанда Ћьовл€ фон Ћенквера. ƒл€ читанн€ географ≥чних курс≥в було залучено в≥домого вченого, доктора ф≥лософ≥њ, професора географ≥њ јвгуста фон Ѕемерсгайма, €кий незабаром очолив географ≥чну обсерватор≥ю. …ого науков≥ дос€гненн€ були в≥дзначен≥ науковою громадськ≥стю. ¬≥н був обраний членом Ќ≥мецькоњ јкадем≥њ природознавц≥в, членом-кореспондентом державного геолог≥чного закладу у ¬≥дн≥, ≈динбургзького геолог≥чного товариства.

«агалом варто зазначити, що австр≥йський пер≥од географ≥њ в „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ характерний переважним розвитком природничих напр€м≥в, зокрема геолого-ф≥зико-географ≥чного. ¬ цьому в≥дношенн≥ були певн≥ дос€гненн€, €к≥ д≥стали висок≥ оц≥нки науковоњ громадськост≥. «а сорок чотири роки ≥снуванн€ н≥мецькомовного ун≥верситету в „ерн≥вц€х п≥дготовка фах≥вц≥в у галуз≥ географ≥њ велас€ нерегул€рно. ≤з 4 тис€ч випускник≥в ун≥верситету за цей час географ≥чну осв≥ту здобуло не б≥льше 100. Ѕ≥льше половини випускник≥в складали н≥мц≥ та Їврењ. ¬они працювали на Ѕуковин≥, в √аличин≥ та в ≥нших пров≥нц≥€х јвстро-”горщини.

« переходом Ѕуковини до складу корол≥вськоњ –умун≥њ зм≥нювалос€ й становище ун≥верситету. « н≥мецького в≥н був перетворений у румунський. Ћише незначна частина австр≥йськоњ професури ви€вила бажанн€ продовжити педагог≥чну й наукову д≥€льн≥сть у румунському ун≥верситет≥. « в≥домих нам учених залишились економ≥ст ‘р≥др≥х  л€йнвехтер, природознавець  арл јльфонс ѕенекке та ≥н.

—пец≥альн≥сть «географ≥€» збереглас€ на науково-природничому факультет≥ €к п≥дсекц≥€ спец≥альност≥ «природознавство» Ќайб≥льш в≥домою кафедрою тут була кафедра етнолог≥њ та б≥огеограф≥њ, €ку очолював почесний член –умунськоњ јкадем≥њ професор  онстант≥н Ќ.√умурзак≥. Ќа природничому факультет≥ д≥€в географ≥чний в≥дд≥л (секц≥€). √оловними, курсами, що читались на цьому в≥дд≥л≥ були загальна географ≥€ (загальне землезнавство), ф≥зична та економ≥чна географ≥€ св≥ту ≥ великих держав, картограф≥€. ѕоловина аудиторних зан€ть в≥дводилась на сем≥нари.

ѕрактикум з картограф≥њ майже в 2,5 раза перевищував к≥льк≥сть лекц≥йних годин. Ќауков≥ досл≥дженн€ в галуз≥ географ≥њ стосувались переважно топон≥м≥ки окремих м≥сцевостей Ѕуковини, географ≥њ населенн€, м≥нералог≥њ та ≥н. ÷ентром наукових досл≥джень став м≥нералог≥чний музей – один з найб≥льших музењв такого типу в ™вроп≥. ѕроцес викладанн€ зд≥йснювали фах≥вц≥ високоњ квал≥ф≥кац≥њ, науков≥ розробки €ких набули широкого розголосу в географ≥чних колах. Ќайвидатн≥шим науковцем тих час≥в був титул€рний професор загальноњ географ≥њ ≥ географ≥њ людини  онстант≥н Ѕретеску. ¬≥н був обраний членом-кореспондентом –умунськоњ јкадем≥њ, членом редакц≥йного ком≥тету Ѕюлетен€ географ≥чного товариства –умун≥њ. ¬ 1930-1932 рр. в≥н очолював природничий факультет „ерн≥вецького ун≥верситету.

ƒвадц€тир≥чний пер≥од ≥снуванн€ румунського „ерн≥вецького ун≥верситету характерний тим, що пор≥вн€но з австр≥йським пер≥одом, в≥н перестав бути науковим ≥ культурним центром пол≥етн≥чноњ Ѕуковини.  афедри займались переважно вивченн€м процес≥в румунського етносу.  онтингент студент≥в нерумунськоњ нац≥ональност≥ неухильно зменшувавс€.

” серпн≥ 1940 р. румунський ун≥верситет реорган≥зовано в „ерн≥вецький державний ун≥верситет з украњнською мовою викладанн€. —еред 6 факультет≥в був ≥ геолого-географ≥чний. –≥к ≥снуванн€ факультету в≥дзначивс€ п≥дготовкою «Ќаукових записок» з проблем вивченн€ корисних копалин област≥. ‘акультет очолював доцент √.ј.¬аньков. « жовтн€ 1944 р. „ерн≥вецький державний ун≥верситет поновив свою роботу. ¬ склад≥ його 7 факультет≥в були географ≥чний та новий геолого-ірунтознавчий факультети. ѕожвавленню роботи на цих факультетах спри€ла орган≥заторська д≥€льн≥сть в≥домого геолога професора ћ.ѕ. ан≥болоцького – ректора ун≥верситету, в≥домого ірунтознавц€ доцента ѕ.ќ. учинського – проректора ун≥верситету, ун≥верситету, а також залученн€ до роботи в ун≥верситет≥ в≥домих вчених з ≥нших вуз≥в, зокрема професора ј.—.—ин€вського.

√еограф≥чний факультет поновив свою роботу з к≥нц€ 1944 р., його очолювали доцент √.ј.¬аньков, ѕ.—. урилов, доценти  .≤.√еренчук, ј.ѕ.Ќовицький, —.≤.ѕроходський, ¬.√.ЋебедЇв, ќ.≤.“окмаков, ћ.¬. урилюк, професори ћ.√.≤гнатенко, я.≤.∆упанський, доценти ….ј.Ѕурка, ¬.ќ.ƒжаман, професор ¬.ѕ.–уденко. Ќа факультет≥ працювали кафедри ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та г≥дролог≥њ, економ≥чноњ географ≥њ. «годом вид≥лились кафедри геоморфолог≥њ, г≥дролог≥њ та кл≥матолог≥њ. ¬≥дновили д≥€льн≥сть сейсм≥чна та метеоролог≥чна станц≥њ.

ќдним з найб≥льших авторитет≥в географ≥чноњ осв≥ти й науки в ун≥верситет≥ був професор ј.—.—ин€вський (1866-1951) – учень ¬.Ѕ.јнтоновича, товариш ≥ соратник ћ.—.√рушевського, ƒ.≤.яворницького,  .√.¬облого, ƒ.≤.Ѕагал≥€. ¬≥н зробив вагомий внесок у розвиток багатьох напр€м≥в географ≥чноњ науки й культури ”крањни. „ерн≥вецький пер≥од творчост≥ ј.—.—ин€вського був надзвичайно пл≥дним. „≥льне м≥сце вчений ≥ педагог в≥дводив краЇзнавч≥й робот≥, етнограф≥њ Ѕуковини, етногенезу гуцул≥в, зв'€зкам ≥з школою. ¬≥н зав≥дував кафедрою географ≥њ, а згодом кафедрою ф≥зичноњ географ≥њ. ¬≥домим авторитетом географ≥чноњ науки на факультет≥ був доцент  .≤.√еренчук. ¬≥н зав≥дував кафедрою ф≥зичноњ географ≥њ. —аме тут, у „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ в≥н розпочав ірунтовн≥ досл≥дженн€ з ландшафтознавства, €к≥ д≥стали могутн≥й поштовх уже у Ћьв≥вському ун≥верситет≥, куди в≥н перейшов зав≥дувати кафедрою ф≥зичноњ географ≥њ ≥ став доктором наук, професором. ” 1956 р. на географ≥чному факультет≥ створено ірунтознавчу лаборатор≥ю, €ку очолив в≥домий ірунтознавець, доцент ѕ.ќ. учинський.

 афедра ф≥зичноњ географ≥њ заснована в 1945 р., а в 1954 р. до њњ складу ув≥йшов колектив кафедри геоморфолог≥њ. « 1983 до 1992 р. вона функц≥онувала €к кафедра ф≥зичноњ географ≥њ та картограф≥њ, а тепер – кафедра ф≥зичноњ географ≥њ та рац≥онального природокористуванн€. ” р≥зн≥ роки кафедрою зав≥дували професор ј.—.—ин€вський, доценти  .≤.√еренчук, ¬.√.ЋебедЇв, професор ¬.ћ.–об≥нсон, доценти ћ.ћ.–иб≥н, ћ.—. ожурина, Ћ.≤.¬оропай, професори я.≤.∆упанський, ћ.ќ. униц€, ћ.≤. ирилюк, ¬.ћ.√уцул€к.  олектив кафедри формувавс€ спец≥ал≥стами з  иЇва, ’аркова, ћоскви, Ћен≥нграда, ќдеси та ≥нших центр≥в. « 60-х рок≥в в≥н поповнюЇтьс€ випускниками географ≥чного факультету „ерн≥вецького ун≥верситету спец≥ал≥зац≥њ „ф≥зична географ≥€ ≥ рац≥ональне природокористуванн€”. « 1968 р. при кафедр≥ функц≥онуЇ асп≥рантура. ¬ р≥зн≥ роки захистили докторськ≥ дисертац≥њ 6 прац≥вник≥в кафедри ( .≤.√еренчук, ћ.√.«еланд, ћ.ќ.,  униц€, ¬.√.ЋебедЇв, —.≤.ѕроходський, ≈.ћ.–аковська) та 6 випускник≥в кафедри (¬.ћ.јндрейчук, ћ.ƒ.¬олощук, ¬.ћ.√уцул€к, √.≤.ƒенисик, ≤.¬.ћельничук, √.≤.–удько), понад 20 випускник≥в кафедри стали кандидатами наук.

Ќауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть кафедри ф≥зичноњ географ≥њ та рац≥онального природокористуванн€ спр€мована на вивченн€ природних систем ”крањнських  арпат ≥ ѕод≥лл€ з метою њх рац≥онального використанн€, оптим≥зац≥њ й охорони. ÷€ робота виконувалась на замовленн€ заклад≥в јкадем≥њ Ќаук, проектних ≥нститут≥в, м≥н≥стерств, дирекц≥њ ƒн≥стровського каскаду √≈— ≥ √ј≈—, еколог≥чних центр≥в, санеп≥демслужби, ≥нших обласних орган≥зац≥й. ѕроцеси морфогенезу вивчалис€ з перших дн≥в функц≥онуванн€ кафедри. ”кладено геоморфолог≥чн≥ карти та карти геоморфолог≥чного районуванн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини, розроблено концепц≥ю генезису рельЇфу ( .≤.√еренчук, ћ.—.  ожурина, ¬.√.ЋебедЇв, —.≤.ѕроходський), створено г≥псометричну карту област≥ (—.≈.ёщенко), ви€влено особливост≥ неотектон≥чних рух≥в (ћ.—. ожурина). «начним внеском у розвиток структурноњ геоморфолог≥њ стала монограф≥€  .≤.√еренчука «“ектон≥чн≥ законом≥рност≥ в орограф≥њ та р≥чков≥й мереж≥ –уськоњ р≥внини».

ќснови ландшафтних досл≥джень, зокрема вивченн€ природно-територ≥альних комплекс≥в, законом≥рностей њх орган≥зац≥њ, функц≥онуванн€, динам≥ки, соц≥ально-економ≥чного значенн€ закладен≥ в прац€х  .≤.√еренчука та ѕ.ќ. учинського. ¬ивчались антропогенн≥ зм≥ни комплекс≥в (Ћ.≤.¬оропай, ¬.ћ.√уцул€к, ¬.ѕ. оржик, ћ.ћ. униц€, ¬.ћ.јндрейчук, ћ.¬.ƒутчак), а також структурно-морфолог≥чн≥ ( .≤.√еренчук, ћ.ћ.–иб≥н, ѕ.≤.„ернега, ћ.¬.ƒутчак) ≥ геодинам≥чн≥(ћ.—. ожурина, ¬.ћ.јндрейчук, √.≤.–удько, ћ.ћ.ѕроскурн€к, ћ.—.Ћукасевич, ¬.≤.ясенчук) особливост≥ ландшафт≥в.

  афедра економ≥чноњ географ≥њ продовжила свою роботу в перш≥ повоЇнн≥ роки. ѓњ очолювали в р≥зн≥ роки доценти √.ј.¬аньков, ј.ѕ.Ќовицький, ¬.¬.ќник≥Їнко, професори Ѕ.ћ.¬ишневський, ћ.√.≤гнатенко, я.≤.∆упанський, ¬.ѕ.–уденко. ¬ перш≥ роки на кафедр≥ особлива увага прид≥л€лась вивченню галузевоњ структури та розм≥щенн€ господарства „ерн≥вецькоњ област≥. ѕ≥сл€ орган≥зац≥њ пост≥йно д≥ючоњ комплексноњ експедиц≥њ з вивченн€ природи та господарства  арпат ≥ ѕрикарпатт€ пол≥пшилис€ можливост≥ дл€ науково-досл≥дноњ роботи. « початку 60-х рок≥в ч≥тко визначаЇтьс€ основна наукова тематика кафедри – економ≥ко-географ≥чн≥ проблеми, пов'€зан≥ з розробкою та науковим обірунтуванн€м розм≥щенн€ й перспективного розвитку продуктивних сил  арпат ≥ ѕрикарпатт€. “радиц≥йно на кафедр≥ значна увага прид≥л€лась картограф≥чним роботам. “ут уперше в ”крањн≥ започатковано методику картограф≥чного моделюванн€ виробничо-територ≥альних комплекс≥в (я.≤.∆упанський, —.≤. опчак). —кладено атлас господарського комплексу „ерн≥вецькоњ област≥ (я.≤.∆упанський, ¬.ќ.ƒжаман та ≥н.), €кий згодом видано €к навчально-краЇзнавчий. Ќа кафедр≥ вперше в ”крањн≥ започатковано новий напр€м досл≥джень – економ≥чна оц≥нка природно-ресурсного потенц≥алу (¬.ѕ.–уденко, ћ.√.≤гнатенко).

” склад≥ кафедри функц≥онували навчальн≥ та навчально-досл≥дн≥ лаборатор≥њ: комплексного природокористуванн€ й охорони природних ресурс≥в ”крањнських  арпат ≥ ѕрикарпатт€, картограф≥чна, оц≥нки природно-ресурсного потенц≥алу. « 1960 р. в≥дновлено асп≥рантуру. 5 прац≥вник≥в (¬.ќ.ƒжаман, ћ.¬.∆ук, я.≤.∆упанський, ћ.√.≤гнатенко, ¬.ѕ.–уденко), 7 випускник≥в (ћ.ќ.ƒжаман, ќ.¬. раснопольський, Ћ.÷.ћасловська,  .ћ.ћ≥севич, —.ћ.ѕисаренко, ћ.ƒ.–оманюк, ќ.≤.’омра) кафедри, захистили докторськ≥ дисертац≥њ, б≥льше 25 прац≥вник≥в ≥ випускник≥в кафедри захистили кандидатськ≥ дисертац≥њ.

 афедра географ≥њ та картограф≥њ ”крањни (перший зав≥дувач професор я.≤.∆упанський) заснована в 1990 р. ѕров≥дними науковими проблемами кафедри стали украњнське географ≥чне краЇзнавство (я.≤.∆упанський, ¬.ѕ. руль), ≥стор≥€ й методолог≥€ украњнськоњ географ≥чноњ науки (я.≤.∆упанський), структура ≥ використанн€ ландшафт≥в  арпато-ѕод≥льського рег≥ону ( .…. ≥л≥нська, я.ѕ.—крипник), особливост≥ температурного режиму й опад≥в у  арпатському рег≥он≥ (¬.—.јнтонов), водогосподарськ≥ проблеми й охорона природи в рег≥он≥ (¬.√.явк≥н, ћ.¬.÷епенда, ќ.ќ.ѕеченюк), система розселенн€, ма€тников≥ м≥грац≥њ трудових ресурс≥в (¬.ќ.ƒжаман), орган≥зац≥€ та спец≥ал≥зац≥€ агропромислового комплексу в сучасних умовах (ѕ.ќ.—ухий, ћ.ƒ.«а€чук), картограф≥чне забезпеченн€ земельнокадастрових роб≥т (—.ћ.Ѕ≥локриницький, ћ.ѕ.–анський), методика викладанн€ географ≥њ в середн≥й ≥ вищ≥й школ≥ (я.≤.∆упанський,  .…. ≥л≥нська, ѕ.ќ.—ухий). ѕри кафедр≥ функц≥онуЇ асп≥рантура. ƒоценти ¬.ќ.ƒжаман,  .…. ≥л≥нська, ¬.ѕ. руль, ѕ.ќ.—ухий у 2004-2009 рр. захистили докторськ≥ дисертац≥њ, а 7 прац≥вник≥в кафедри – кандидатськ≥ дисертац≥њ, 7 асп≥рант≥в ≥ здобувач≥в теж захистили кандидатськ≥ дисертац≥њ.

ѕом≥тний внесок у розбудову географ≥чного факультету належав кафедр≥ г≥дролог≥њ та кл≥матолог≥њ, €ка функц≥онувала на факультет≥ до 1990 р. «ав≥дувачами кафедри у р≥зн≥ роки були доценти ќ.“. узнЇцов, ћ.—.јндр≥анов, ќ.≤.“окмаков, ¬.—.јнтонов, ћ.≤. ирилюк. ¬ивченн€ г≥дролог≥чних ≥ кл≥матичних ресурс≥в областей  арпато-ѕод≥льського рег≥ону стало основним напр€мом наукових досл≥джень на кафедр≥. ƒосл≥джувались також зони затопленн€ паводками на р≥чках (ё.ќ.ƒЇЇв, ћ.≤. ирилюк, ѕ.Ћютик, ќ.ћ.ћельничук, ¬.¬.яблонський), живленн€ р≥чок (ћ.¬.Ћалик≥н), ст≥к ≥ транспортуюча здатн≥сть р≥чок (™.ѕ.ћатвЇЇва), коливанн€ стоку ≥ водний баланс р≥чок (ћ.≤. ирилюк), водн≥ ресурси та руслов≥ процеси (ё.—.ёщенко, ¬.√.явк≥н, ћ.¬.÷епенда).

 

—учасний етап розвитку географ≥чного факультету

ѕер≥од ≥нтенсивних структурних перебудов у колектив≥ географ≥чного факультету „Ќ” ≥м.ё.‘едьковича розпочавс€ у 1990 роц≥, коли була орган≥зована (друга на той час п≥сл€ льв≥вськоњ) кафедра географ≥њ та картограф≥њ ”крањни, €ку очолив проф. я.≤.∆упанський. ќсновою формуванн€ новоњ кафедри стала колишн€ кафедра г≥дролог≥њ та кл≥матолог≥њ.

”творенн€ молодоњ ”крањнськоњ держави, актив≥зац≥€ сусп≥льно-пол≥тичного житт€ потребували пошуку нових шл€х≥в ≥ п≥дход≥в до розвитку географ≥чноњ осв≥ти ≥ науки €к у всеукрањнському масштаб≥, так ≥ на р≥вн≥ окремих рег≥он≥в. Ќеобх≥дно було, з одного боку, вийти за жорстк≥ традиц≥йн≥ рамки п≥дготовки фах≥вц≥в-географ≥в (€к правило, вчител≥в географ≥њ дл€ середньоњ школи, що стали характерними в 70-90-т≥ роки ’’ ст.), а з другого боку, потр≥бно було ч≥тк≥ше реагувати на запити господарськоњ практики. ¬они ж вимагали, принаймн≥, на рег≥ональному р≥вн≥ розукрупненн€ академ≥чних груп, ≥ндив≥дуал≥зац≥њ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в.

«начним кроком у цих напр€мах стало в≥дкритт€ у 1996 р. при кафедр≥ економ≥чноњ географ≥њ новоњ навчальноњ економ≥чноњ спец≥альност≥ – «ћенеджмент природоохоронноњ д≥€льност≥», що було серед географ≥чних факультет≥в уперше в ”крањн≥ започатковано саме на геофац≥ „Ќ” ≥м. ё.‘едьковича. «’€вилас€ ≥н≥ц≥ативна академгрупа у склад≥ 30 студент≥в-менеджер≥в, що влила новий життЇдайний струм≥нь в орган≥зац≥ю навчальноњ та науковоњ роботи ≥ €ка з 1998 р. започаткувала спец≥альн≥сть «ћенеджмент орган≥зац≥й». “акий розвиток под≥й на кафедр≥ економ≥чноњ географ≥њ був ц≥лком законом≥рним – на той час тут уже працювало троЇ професор≥в, доктор≥в наук – ћ.ѕ. рачило, ¬.ѕ.–уденко, ј.….Ўвиденко.

¬ажливим етапом розвитку факультету, що став певним в≥дголосом чорнобильськоњ катастрофи ≥ черн≥вецькоњ «нев≥домоњ» хвороби 1988 р., було становленн€ у 1999 р. сп≥льно з б≥ологами ≥ х≥м≥ками новоњ спец≥альност≥ «≈колог≥€ та охорона навколишнього середовища» (спец≥ал≥зац≥€ «√≥дроеколог≥€»). Ѕагато енерг≥њ ц≥й справ≥ в≥ддав тод≥шн≥й декан факультету доц. ¬.ќ. ƒжаман. ” 2003-2004 навчальному роц≥ в≥дбувс€ перший повномасштабний випуск спец≥ал≥ст≥в ≥ маг≥стр≥в-г≥дроеколог≥в денноњ форми навчанн€ в к≥лькост≥ 15 фах≥вц≥в.

Ќа злам≥ тис€чол≥ть в≥дбулас€ актив≥зац≥€ колективу факультету по нарощуванню зусиль у розширенн≥ спектру п≥дготовки фах≥вц≥в. ” 2001 р. на геофац≥ в≥дкрит≥ нов≥ ≥нженерн≥ спец≥альност≥ «¬одопостачанн€ та водов≥дведенн€» (спец≥ал≥зац≥€ «–ег≥ональне використанн€ й охорона водних ресурс≥в») ≥ ««емлевпор€дкуванн€ та кадастр» (спец≥ал≥зац≥€ «”правл≥нн€ територ≥€ми») з набором на перший курс в≥дпов≥дно 17 ≥ 16 студент≥в. ÷ього ж року в межах спец≥альност≥ «ћенеджмент орган≥зац≥й» при кафедр≥ економ≥чноњ географ≥њ та еколог≥чного менеджменту (сучасна назва кафедри з 2001 р.) орган≥зовано спец≥ал≥зац≥ю «ћенеджмент туристичноњ ≥ндустр≥њ», на €ку зараховано 25 першокурсник≥в.

Ќарешт≥, у 2003 роц≥ на географ≥чному факультет≥ було в≥дкрито ще дв≥ нов≥ навчальн≥ спец≥альност≥ – «≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥€» (набрано 16 першокурсник≥в) ≥ «“уризм», що розпочинаЇ св≥й в≥дл≥к з прийому аб≥тур≥Їнт≥в 2004 р. (л≥ценз≥йний обс€г – 50 ос≥б).

«ростанн€ чисельност≥ студент≥в за 2001-2005 рр. в 1,7 раза ≥ в≥дпов≥дно викладач≥в – в 1,4 раза, природно, не могло не призвести до в≥дкритт€ нових кафедр на факультет≥.

” травн≥-червн≥ 2001 р. була орган≥зована кафедра г≥дроеколог≥њ, водопостачанн€ та водов≥дведенн€ (зав≥дувач – д.г.н., проф. ћ.≤.  ирилюк), що стала випускною кафедрою за спец≥альност€ми «≈колог≥€ та охорона навколишнього середовища» ≥ «¬одопостачанн€ та водов≥дведенн€». ” 2014 роц≥ кафедра пере≥менована на кафедру г≥дрометеоролог≥њ та водних ресурс≥в.

” лютому 2003 р. в≥дкрито п’€ту кафедру факультету – кафедру географ≥њ та менеджменту туризму, €ку очолив д.е.н., доц. ћ.¬. ∆ук, що стала випусковою за спец≥альност€ми «ћенеджмент орган≥зац≥й» (спец≥ал≥зац≥€ «ћенеджмент туристичноњ ≥ндустр≥њ») та «“уризм.

« 1 вересн€ 2006 р. у структур≥ географ≥чного факультету започаткована шоста кафедра – кафедра соц≥альноњ географ≥њ та рекреац≥йного природокористуванн€ у склад≥ 8 викладач≥в (зав≥дувач – д.г.н., доц.  .…. ≥л≥нська), що сп≥льно з кафедрою географ≥њ та менеджменту туризму стала випускною за осв≥тн≥м напр€мом та спец≥альн≥стю «“уризм».

«начний розвиток напр€му «√еодез≥€, картограф≥€ та землеустр≥й» зумовив в≥дкритт€ на географ≥чному факультет≥ сьомоњ випускноњ кафедри за вказаним напр€мом – кафедри геодез≥њ, картограф≥њ та управл≥нн€ територ≥€ми (з 1 вересн€ 2009 р.) у склад≥ 10 викладач≥в (зав≥дувач – д.г.н., доц. ѕ.ќ.—ухий). ÷е призвело до уточненн€ назви материнськоњ кафедри, що тепер ≥менуЇтьс€ €к кафедра географ≥њ ”крањни та рег≥онал≥стики (зав≥дувач – д.г.н., проф. ¬.ќ.ƒжаман). Ќазвана кафедра, €к ≥ кафедра ф≥зичноњ географ≥њ, геоморфолог≥њ та палеогеограф≥њ Ї випускною на факультет≥ за п≥дготовку фах≥вц≥в за напр€мом та спец≥альн≥стю «√еограф≥€».

√еограф≥чний факультет „Ќ” ≥м.ё.‘едьковича у 2006 - 2016-2017 навчальних роках

 

ѕоказники

Ќа початок року

ѕрир≥ст (+)

—короченн€ (-)

2016 – 2017 навч. року пор≥вн€но з 2015 – 2016 навч. роком

2000 – 2001 р.р.

2010 – 2011 р.р.

2014 – 2015 р.р.

2015 – 2016 р.р.

2016 – 2017 р.р.

1.„исельн≥сть студент≥в факультету, всього (ос≥б), у тому числ≥:

728

1938

1151

1082

1143

+105,6

 - на денн≥й форм≥

400

1271

831

786

863

+109,8

 - на заочн≥й форм≥

328

667

320

296

280

-94,6

« них на ≤ курс, всього,

у тому числ≥:

182

271

199

165

205

+124,2

 - на денн≥й форм≥

92

211

174

142

186

+131,0

 - на заочн≥й форм≥

90

60

25

23

19

-82,6

2.  ≥льк≥сть напр€м≥в, спец≥альностей ≥ спец≥ал≥зац≥й

5

21

21

21

26

+124,0

3. –озпод≥л студент≥в за фахом

 

 

 

 

 

%

 - географи

463

370

338

332

325

28,4

 - економ≥ко-географи

-

88

7

20

18

1,6

 - географ≥€ ”крањни

-

-

10

14

37

3,2

-менеджери природоохоронц≥

202

104

15

16

3

0,3

 - менеджери туристичноњ ≥ндустр≥њ

-

219

122

105

117

10,2

 - менеджери готел., курорт. ≥ тур. серв≥су

-

187

-

-

-

-

 - туристи

-

375

375

326

379

33,2

 - г≥дроекологи / г≥дрометр., г≥дрологи

63

198

59

61

57

5,0

 - г≥дротехн≥ка, водо пост. та водов≥д., –¬ќ¬–

-

99

46

34

35

3,1

 - управл≥нн€ територ≥€ми

-

298

151

136

 

172

15,0

 - геодезисти

-

-

28

38

 

¬—№ќ√ќ

728

1938

1151

1082

1143

100,0

4.  -сть виклад., ос≥б

32

75,5

55,5

59,75

65,75

+110,0

 - з них доктор≥в, канд. наук, %

68

59,4

84,4

85,4

84,4

-98,8

 

 

 

 ”мови дл€ навчанн€

‘акультет надаЇ до послуг студент≥в 33 аудитор≥њ, з €ких дв≥ мають по 60 посадкових м≥сць, дв≥ – 80, одна – 100, одна – 40, решта – в межах 12-36. ќдноразова к≥льк≥сть посадкових м≥сць складаЇ 1000. —творен≥ 2 комп’ютерн≥ класи, €к≥ оснащен≥ 20 комп’ютерами.  р≥м того, д≥ють геолого-географ≥чний музей, грунтово-геох≥м≥чна лаборатор≥€, науково-навчальна геоф≥зична обсерватор≥€, лаборатор≥€ г≥дравл≥чного моделюванн€, лаборатор≥€ оц≥нки природно-ресурсного потенц≥алу, спец≥ал≥зований геодезичний клас ≥ майстерн€ з ремонту геодезичних прилад≥в. Ќа факультет≥ створена б≥бл≥отека з фондом до 2000 прим≥рник≥в науковоњ л≥тератури, працюЇ студентське кафе. ƒл€ проведенн€ навчальних ≥ виробничих практик створено 7 ф≥л≥й кафедр на виробництв≥.

 ќсновн≥ методи й форми викладанн€, навчанн€ та способи оц≥нюванн€ студент≥в

 Ќавчальний процес на вс≥х осв≥тн≥х напр€мах та спец≥альност€х факультету базуЇтьс€ на державних стандартах осв≥ти, на основ≥ €ких складен≥ робоч≥ навчальн≥ плани, навчальн≥ програми з цих нормативних ≥ виб≥ркових навчальних дисципл≥н, програми навчальноњ, виробничоњ та педагог≥чноњ практик тощо. ƒл€ усп≥шного засвоЇнн€ знань студентам пропонуютьс€ авторськ≥ п≥дручники, монограф≥њ ≥ навчальн≥ пос≥бники, ≥нструктивн≥ методичн≥ матер≥али до сем≥нарських, практичних ≥ лабораторних зан€ть, ≥ндив≥дуальн≥ навчально-досл≥дн≥ завданн€, контрольн≥ завданн€ до сем≥нарських, практичних ≥ лабораторних зан€ть, контрольн≥ роботи з навчальних дисципл≥н дл€ тестуванн€, методичн≥ матер≥али з питань самост≥йного опрацюванн€ л≥тератури, виконанн€ курсових, дипломних ≥ маг≥стерських роб≥т. ‘акультет працюЇ за Ѕолонською системою. ўосеместру знанн€ студент≥в оц≥нюютьс€ за 3-4 модул€ми. ѕозитивним Ї результат, що перевищуЇ 60 бал≥в з кожноњ дисципл≥ни. як правило, провод€тьс€ дв≥ пром≥жн≥ модульн≥ контрольн≥ роботи – на 5-6 та на 11-12 тижн€х навчанн€.  ≥нцевим результатом оц≥нюванн€ навчальних дос€гнень студент≥в Ї усн≥ та письмов≥ екзамени та захист виробничих ≥ навчальних практик, квал≥ф≥кац≥йних роб≥т. ќсновн≥ форми викладанн€ та навчанн€ – лекц≥њ, лабораторн≥, практичн≥ зан€тт€, сем≥нари, диспути.

« 1 вересн€ 2001 р. ≥ по даний час на географ≥чному факультет≥ активно функц≥онуЇ спец≥ал≥зована вчена рада   76.051.04, що розгл€даЇ дисертац≥њ на здобутт€ наукового ступен€ кандидата географ≥чних наук за двома спец≥альност€ми 11.00.02 – економ≥чна та соц≥альна географ≥€ та 11.00.11 – конструктивна географ≥€ ≥ рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в (голова ради – проф. ¬.ѕ.–уденко). «а пер≥од д≥€льност≥ ради в≥дбулос€ 52 усп≥шних захист≥в кандидатських дисертац≥й географ≥в-вихованц≥в ун≥верситет≥в м≥ст „ерн≥вц≥в, ¬≥нниц≥, ≤вано-‘ранк≥вська,  ам’€нець-ѕод≥льського,  иЇва, Ћуцька, ћиколаЇва, –≥вного, “ернопол€, ’аркова.

Ќа даний час на географ≥чному факультет≥ на денн≥й та заочн≥й  формах навчаютьс€ близько 1151 студент п≥д кер≥вництвом 56 викладач≥в. 16 докторант≥в, асп≥рант≥в ≥ здобувач≥в набувають вищоњ квал≥ф≥кац≥њ за 5 науковими спец≥альност€ми. ѕ≥дтримуЇтьс€ активна сп≥впрац€ з пров≥дними науковими ≥ осв≥тн≥ми центрами  иЇва, Ћьвова, ’аркова, ќдеси, —≥мферопол€, “ернопол€, а також ≥з заруб≥жж€м – —аскачеванським ( анада), Ћок-’евенським (—Ўј), ¬≥денським (јвстр≥€), —учавським (–умун≥€), ¬аршавським, ∆ешувським, —≥лезьким (ѕольща),  ош≥цьким (—ловаччина), Ѕельцським (ћолдова) ун≥верситетами, ѕоморською јкадем≥Їю (ѕольща).

 

  адровий потенц≥ал, структура, основн≥ навчальн≥ дисципл≥ни та наукова спец≥ал≥зац≥€ кафедр географ≥чного факультету

 

 

” склад≥ географ≥чного факультету на даний час – 7 кафедр, навчально-наукова геоф≥зична обсерватор≥€, м≥жкафедральна педагог≥чна лаборатор≥€, геолог≥чний музей.  ер≥вництво орган≥зац≥йною, навчально-методичною, науковою, виховною, громадською роботою ректорат „Ќ” ≥м. ё.‘едьковича зд≥йснюЇ через деканат географ≥чного факультету. ƒеканом факультету нин≥ Ї д.геогр.н., проф. ¬.ѕ.–уденко, а його заступниками: доц. ћ.¬.÷епенда, к.геогр.н., асист. Ѕрик —.ƒ., доц. —.ј.√реков., к.геогр.н., асист. √.ƒ.’одан. ќрган≥зац≥йну ≥ методичну роботу деканату зд≥йснюють лаборанти ё. “ивонюк, ј. ћельник,  . √рек та методист √.ќ.–акова.

 

 

 

 

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterЈЉ“@†e≤Шchnu.edu.ua
 © 1999-2016 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.