Як результати досліджень річок можуть допомогти громадам планувати водопостачання, зберігати заплави та реагувати на маловоддя? Ці питання визначили спрямування науково-практичного семінару «Посилення спроможності громад: ПУРБ як сучасний інструмент сталого розвитку територій», запланованого на 5 жовтня 2026 року. Його організатори — географічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет і громадська організація «Агенція інновацій та розвитку». 

Програма семінару поєднала гідрологічні, гідроморфологічні та правові аспекти водокористування. Такий підхід дає можливість розглядати потреби водопостачання разом зі станом річкових екосистем і процесами, що відбуваються в межах басейну.

Тему формування мінімального стоку в басейнах Пруту та Сірету представлено в програмі доповіддю Віталія Григорійчука. Її практичний акцент — урахування маловоддя під час оцінювання надійності водопостачання. Доповідь Василя Ющенка присвячено відкритим гідрологічним даним та застосуванню штучного інтелекту для аналізу мінімального стоку річок басейну Дунаю, з увагою до якості вихідної інформації та перевірки результатів.

Гідроморфологічний напрям охоплює оцінювання антропогенних змін русел і заплав. У програмі передбачено виступ Миколи Пасічника про використання досліджень Черемошу для обґрунтування водоохоронних заходів, а також доповідь Ольги Паланичко про антропогенне врізання річок і трансформацію річкових ландшафтів. Правові питання незаконного забору води та механізми реагування громад включено до виступу Вадима Тарновецького.

Спільна мета цих тематичних напрямів — зробити наукові результати придатними для місцевого планування. Плани управління річковими басейнами можуть слугувати основою для визначення пріоритетів громад: які ділянки потребують охорони, яких даних бракує для водокористування та як узгодити господарські потреби зі збереженням річок.