У складі географічного факультету на даний час – деканат, 5 кафедр, навчально-наукова геофізична обсерваторія, картографо-геодезична лабораторія, лабораторія управління водно-кліматичними ресурсами та розвитком громад, лабораторія оцінка природно-ресурсного потенціалу,навчально-наукова лабораторія палеогеографічних досліджень, YouTube студія "Цілком природно", навчально-наукова лабораторія регіонального дослідження туристичної інфраструктури та рекреаційних ресурсів, лабораторія з ресторанного обслуговування та устаткування, база польових студентських практик "Мигово", геолого-географічний відділ Природничого музею. Деканом факультету нині є д.геогр.н., доц. М.Д. Заячук, а його заступниками: доц. Н.С. Андрусяк, доц. С.Д. Брик, к.геогр.н., асист. Я.А. Поп'юк. Організаційну і методичну роботу деканату забезпечують Т.В. Долинська, Ю.І. Тивонюк, М. Г. Олар.
Становлення та розвиток географічних наукових та освітніх напрямів i шкіл у Чернівецькому університеті
Часом започаткування геолого-географічних наук у Чернівецькому університеті є 1876-1877 навчальний рік, коли при кафедрі математики філософського факультету було відкрито лабораторію мінералогії. Це сталося на другий рік існування Чернівецького університету (відкритий у жовтні 1875 р.). Лабораторію очолив професор мінералогії Карл Врба. Ним були розроблені курси з фізичних властивостей мінералів і, що головне, з фізичної географії мінералів (корисних копалин). К. Врба залучив до викладання і проведення лабораторних занять і практиків – мінералога Фрідріха Бека, геолога Карла Альфонса Пенекке, етнографа О. Ленца, а також географа Олександра Зупана, який згодом добре прислужився розвитком географії в Чернівецькому та інших університетах. Водночас з виникненням і розвитком фізико-географічного (точніше, геолого-географічного) циклу, в університеті зароджується й економіко-географічний цикл. У тому ж навчальному році (1876-1877) на факультеті права відомий учений того часу професор Фрідріх Кляйнвехтер розпочав читання курсів з економічної історії та світової торгівлі. На цьому ж факультеті професор Юліус Платтер запровадив курс статистики та семінар з цього предмета.
Власне географічні курси були започатковані доктором філософії, професором фізики Алоїсом Гайндльом, який у 1877-1878 навчальному році запровадив курс метеорології. З 1878 р. Олександр Зупан – доктор філософії, а з 1880 р. – професор географії – започаткував та організував галузеві географічні курси з фізичної географії, орографії, геоморфології, кліматології, океанології, етнології, а також регіональні курси з географії Європи, дунайських країн, Африки, Азії. В 1888-1889 навчальному році доктор філософії, професор географії Фердінанд Ленквер запровадив курси з початків (основ) географії, гляціології, географії Азії. В цьому ж році з його ініціативи та під керівництвом на кафедрі математики і природничо-науковій було відкрито кабінет географії, який до 1907-1908 навчального року став головним осередком викладання географічного циклу дисциплін.
Одним із перших економіко-географічних нарисів про Буковину була праця професора кафедри статистики Ю. Платтера про соціальні (економгеографічні) дослідження Буковини, що опублікована в Ієні ще в 1878 р. Економгеографічні загальні та регіональні курси забезпечувались доктором філософії і права, професором статистики і права Францом фон Юрашеком, професором Ф. Кляйнвехтером, доктором права, професором статистики Вінцентом Йогом та доктором права, професором Юліусом Романом фон Гербургом. Особливо наголосимо на діяльності доктора права, професора статистики Ернста Міллера, який уже в 1888-1889 навчальному році вів семінар з господарських зв’язків Буковини, тобто з економічної географії нашого краю.
З 1882 р. мінералогічну лабораторію очолив доктор філософії, професор мінералогії Ф. Бек – один з провідних науковців університету, декан філософського факультету (1887-1889 рр.). Саме він і працівники лабораторії – його учні забезпечили читання курсів з мінералогії, петрографії, кристалографії, розділи геології, проведення семінарських і практичних занять. З 1891 р. по 1910 р. мінералогічну лабораторію очолював відомий учений, доктор філософії, професор мінералогії Рудольф Шаріцер. Він був видатним організатором навчального процесу, очолюючи в 1896-1898 рр. деканат філософського факультету, а в 1903-1904 рр. був професором університету. З 1907 р. географічний профіль набув стабільності після відкриття географічної лабораторії під керівництвом професора Фердінанда Льовля фон Ленквера. Для читання географічних курсів було залучено відомого вченого, доктора філософії, професора географії Августа фон Бемерсгайма, який незабаром очолив географічну обсерваторію. Його наукові досягнення були відзначені науковою громадськістю. Він був обраний членом Німецької Академії природознавців, членом-кореспондентом державного геологічного закладу у Відні, Единбургзького геологічного товариства.
Загалом в австрійський період географії в Чернівецькому університеті переважно розвиваються природничі напрями, зокрема геолого-фізико-географічний. У цьому напрямі були певні досягнення, які отримали високі оцінки наукової громадськості. За сорок чотири роки існування німецькомовного університету в Чернівцях підготовка фахівців у галузі географії велася нерегулярно. Із 4 тисяч випускників університету за цей час географічну освіту здобуло не більше 100. Більше половини випускників складали німці та євреї. Вони працювали на Буковині, в Галичині та в інших провінціях Австро-Угорщини.
З переходом Буковини до складу королівської Румунії змінювалося й становище університету. З німецького він був перетворений у румунський. Лише незначна частина австрійської професури виявила бажання продовжити педагогічну й наукову діяльність у румунському університеті. З відомих нам учених залишились економіст Фрідріх Кляйнвехтер, природознавець Карл Альфонс Пенекке та ін.
Спеціальність «Географія» збереглася на науково-природничому факультеті як підсекція спеціальності «Природознавство». Найбільш відомою кафедрою тут була кафедра етнології та біогеографії, яку очолював почесний член Румунської Академії професор Константін Н. Гумурзакі. На природничому факультеті діяв географічний відділ (секція). Головними, курсами, що читались на цьому відділі були загальна географія (загальне землезнавство), фізична та економічна географія світу і великих держав, картографія. Половина аудиторних занять відводилась на семінари.
Практикум з картографії майже в 2,5 раза перевищував кількість лекційних годин. Наукові дослідження в галузі географії стосувались переважно топоніміки окремих місцевостей Буковини, географії населення, мінералогії та ін. Центром наукових досліджень став мінералогічний музей – один з найбільших музеїв такого типу в Європі. Процес викладання здійснювали фахівці високої кваліфікації, наукові розробки яких набули широкого розголосу в географічних колах. Найвидатнішим науковцем тих часів був титулярний професор загальної географії і географії людини Константін Бретеску. Він був обраний членом-кореспондентом Румунської Академії, членом редакційного комітету Бюлетеня географічного товариства Румунії. В 1930-1932 рр. він очолював природничий факультет Чернівецького університету.
Двадцятирічний період існування румунського Чернівецького університету характерний тим, що порівняно з австрійським періодом, він перестав бути науковим і культурним центром поліетнічної Буковини. Кафедри займались переважно вивченням процесів румунського етносу. Контингент студентів нерумунської національності неухильно зменшувався.
У серпні 1940 р. румунський університет реорганізовано в Чернівецький державний університет з українською мовою викладання. Серед 6 факультетів був і геолого-географічний. Рік існування факультету відзначився підготовкою «Наукових записок» з проблем вивчення корисних копалин області. Факультет очолював доцент Г.А. Ваньков. З жовтня 1944 р. Чернівецький державний університет поновив свою роботу. В складі його 7 факультетів, були географічний та новий геолого-ґрунтознавчий факультети. Пожвавленню роботи на цих факультетах сприяла організаторська діяльність відомого геолога професора М.П. Каніболоцького – ректора університету, відомого ґрунтознавця доцента П.О. Кучинського – проректора університету, а також залучення до роботи в університеті відомих вчених з інших вузів, зокрема професора А.С. Синявського.
Географічний факультет поновив свою роботу з кінця 1944 р., його очолювали доценти: Г.А. Ваньков, П.С. Курилов, С.І. Проходський, В.Г. Лебедєв, О.І. Токмаков, М.В. Курилюк, К.І. Геренчук, В.А. Новицький, професори: М.Г. Ігнатенко, Я.І. Жупанський, доценти П.М. Біксей, Й.А. Бурка, В.О. Джаман, професор В.П. Руденко. На факультеті працювали кафедри фізичної географії, геоморфології та гідрології, економічної географії. Згодом виділились кафедри геоморфології, гідрології та кліматології. Відновили діяльність сейсмічна та метеорологічна станції.
Одним з найбільших авторитетів географічної освіти й науки в університеті був професор А.С. Синявський (1866-1951) – учень В.Б. Антоновича, товариш і соратник М.С. Грушевського, Д.І. Яворницького, К.Г. Воблого, Д.І. Багалія. Він зробив вагомий внесок у розвиток багатьох напрямів географічної науки й культури України. Чернівецький період творчості А.С. Синявського був надзвичайно плідним. Чільне місце вчений і педагог відводив краєзнавчій роботі, етнографії Буковини, етногенезу гуцулів, зв'язкам із школою. Він завідував кафедрою географії, а згодом кафедрою фізичної географії. Відомим авторитетом географічної науки на факультеті був доцент К.І. Геренчук. Він завідував кафедрою фізичної географії. Саме тут, у Чернівецькому університеті він розпочав ґрунтовні дослідження з ландшафтознавства, які дістали могутній поштовх уже у Львівському університеті, куди він перейшов завідувати кафедрою фізичної географії і став доктором наук, професором. У 1956 р. на географічному факультеті створено ґрунтознавчу лабораторію, яку очолив відомий ґрунтознавець, доцент П.О. Кучинський.
Кафедра фізичної географії заснована в 1945 р., а в 1954 р. до її складу увійшов колектив кафедри геоморфології. З 1983 до 1992 р. вона функціонувала як кафедра фізичної географії та картографії, а потім – кафедра фізичної географії та раціонального природокористування. У різні роки кафедрою завідували професор А.С. Синявський, доценти К.І. Геренчук, В.Г. Лебедєв, професор В.М. Робінсон, доценти М.М. Рибін, М.С. Кожурина, Л.І. Воропай, професори Я.І. Жупанський, М.О. Куниця, М.І. Кирилюк, В.М. Гуцуляк. Колектив кафедри формувався спеціалістами з Києва, Харкова, Москви, Ленінграда, Одеси та інших центрів. З 60-х років він поповнюється випускниками географічного факультету Чернівецького університету спеціалізації «Фізична географія і раціональне природокористування». З 1968 р. при кафедрі функціонує аспірантура. В різні роки захистили докторські дисертації 6 працівників кафедри (К.І. Геренчук, М.Г. Зеланд, М.О. Куниця, В.Г. Лебедєв, С.І. Проходський, Е.М. Раковська) та 6 випускників кафедри (В.М. Андрейчук, М.Д. Волощук, В.М. Гуцуляк, Г.І. Денисик, І.В. Мельничук, Г.І. Рудько), понад 20 випускників кафедри стали кандидатами наук. У той час науково-дослідницька діяльність кафедри фізичної географії та раціонального природокористування спрямована на вивчення природних систем Українських Карпат і Поділля з метою їх раціонального використання, оптимізації й охорони. Ця робота виконувалась на замовлення закладів Академії Наук, проектних інститутів, міністерств, дирекції Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС, екологічних центрів, санепідемслужби, інших обласних організацій. Процеси морфогенезу вивчалися з перших днів функціонування кафедри. Укладено геоморфологічні карти та карти геоморфологічного районування Північної Буковини, розроблено концепцію генезису рельєфу (К.І. Геренчук, М.С. Кожурина, В.Г. Лебедєв, С.І. Проходський), створено гіпсометричну карту області (С.Е. Ющенко), виявлено особливості неотектонічних рухів (М.С. Кожурина). Значним внеском у розвиток структурної геоморфології стала монографія К.І. Геренчука «Тектонічні закономірності в орографії та річковій мережі Руської рівнини».
Основи ландшафтних досліджень, зокрема вивчення природно-територіальних комплексів, закономірностей їх організації, функціонування, динаміки, соціально-економічного значення закладені в працях К.І. Геренчука та П.О. Кучинського. Вивчались антропогенні зміни комплексів (Л.І. Воропай, В.М. Гуцуляк, В.П. Коржик, М.М. Куниця, В.М. Андрейчук, М.В. Дутчак), а також структурно-морфологічні (К.І. Геренчук, М.М. Рибін, П.І.Чернега, М.В. Дутчак) і геодинамічні (М.С. Кожурина, В.М. Андрейчук, Г.І. Рудько, М.М. Проскурняк, М.С. Лукасевич, В.І. Ясенчук) особливості ландшафтів.
Кафедра економічної географії продовжила свою роботу в перші повоєнні роки. Її очолювали в різні роки доценти Г.А. Ваньков, А.П. Новицький, В.В. Оникієнко, професори Б.М. Вишневський, М.Г. Ігнатенко, Я.І. Жупанський, В.П. Руденко. В перші роки на кафедрі особлива увага приділялась вивченню галузевої структури та розміщення господарства Чернівецької області. Після організації постійно діючої комплексної експедиції з вивчення природи та господарства Карпат і Прикарпаття поліпшилися можливості для науково-дослідної роботи. З початку 60-х років чітко визначається основна наукова тематика кафедри – економіко-географічні проблеми, пов'язані з розробкою та науковим обґрунтуванням розміщення й перспективного розвитку продуктивних сил Карпат і Прикарпаття. Традиційно на кафедрі значна увага приділялась картографічним роботам. Тут уперше в Україні започатковано методику картографічного моделювання виробничо-територіальних комплексів (Я.І. Жупанський, С.І. Копчак). Складено атлас господарського комплексу Чернівецької області (Я.І. Жупанський, В.О. Джаман та ін.), який згодом видано як навчально-краєзнавчий. На кафедрі вперше в Україні започатковано новий напрям досліджень – економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу (В.П. Руденко, М.Г. Ігнатенко).
У складі кафедри функціонували навчальні та навчально-дослідні лабораторії: комплексного природокористування й охорони природних ресурсів Українських Карпат і Прикарпаття, картографічна, оцінки природно-ресурсного потенціалу. З 1960 р. відновлено аспірантуру. 5 працівників (В.О. Джаман, М.В. Жук, Я.І. Жупанський, М.Г. Ігнатенко, В.П. Руденко), 7 випускників (М.О. Джаман, О.В. Краснопольський, Л.Ц. Масловська, К.М. Місевич, С.М. Писаренко, М.Д. Романюк, О.І. Хомра) кафедри, захистили докторські дисертації, більше 25 працівників і випускників кафедри захистили кандидатські дисертації.
Кафедра географії та картографії України (перший завідувач професор Я.І. Жупанський) заснована в 1990 р. Провідними науковими проблемами кафедри стали українське географічне краєзнавство (Я.І. Жупанський, В.П. Круль), історія й методологія української географічної науки (Я.І. Жупанський), структура і використання ландшафтів Карпато-Подільського регіону (К.Й. Кілінська, Я.П. Скрипник), особливості температурного режиму й опадів у Карпатському регіоні (В.С. Антонов), водогосподарські проблеми й охорона природи в регіоні (В.Г. Явкін, М.В. Цепенда, О.О. Печенюк), система розселення, маятникові міграції трудових ресурсів (В.О. Джаман), організація та спеціалізація агропромислового комплексу в сучасних умовах (П.О. Сухий, М.Д. Заячук), картографічне забезпечення земельнокадастрових робіт (С.М. Білокриницький, М.П. Ранський), методика викладання географії в середній і вищій школі (Я.І. Жупанський, К.Й. Кілінська, П.О. Сухий). При кафедрі функціонує аспірантура. Доценти В.О. Джаман, К.Й. Кілінська, В.П. Круль, П.О. Сухий, М.Д. Заячук та І.І. Костащук у 2004-2019 рр. захистили докторські дисертації, а 7 працівників кафедри – кандидатські дисертації, 7 аспірантів і здобувачів теж захистили кандидатські дисертації.
Помітний внесок у розбудову географічного факультету належав кафедрі гідрології та кліматології, яка функціонувала на факультеті до 1990 р. Завідувачами кафедри у різні роки були доценти О.Т. Кузнєцов, М.С. Андріанов, О.І. Токмаков, В.С. Антонов, М.І. Кирилюк. Вивчення гідрологічних і кліматичних ресурсів областей Карпато-Подільського регіону стало основним напрямом наукових досліджень на кафедрі. Досліджувались також зони затоплення паводками на річках (Ю.О. Дєєв, М.І. Кирилюк, П.М. Лютик, О.М. Мельничук, В.В. Яблонський), живлення річок (М.В. Лаликін), стік і транспортуюча здатність річок (Є.П. Матвєєва), коливання стоку і водний баланс річок (М.І. Кирилюк), водні ресурси та руслові процеси (Ю.С. Ющенко, В.Г. Явкін, М.В. Цепенда).
Сучасний етап розвитку географічного факультету
Період інтенсивних структурних перебудов у колективі географічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича розпочався у 1990 році, коли була організована (друга на той час після львівської) кафедра географії та картографії України, яку очолив професор Я.І. Жупанський. Основою формування нової кафедри стала колишня кафедра гідрології та кліматології.
Утворення молодої Української держави, активізація суспільно-політичного життя потребували пошуку нових шляхів і підходів до розвитку географічної освіти і науки як у всеукраїнському масштабі, так і на рівні окремих регіонів. Необхідно було, з одного боку, вийти за жорсткі традиційні рамки підготовки фахівців-географів (як правило, вчителів географії для середньої школи, що стали характерними в 70-90-ті роки ХХ ст.), а з другого боку, потрібно було чіткіше реагувати на запити господарської практики. Вони ж вимагали, принаймні, на регіональному рівні розукрупнення академічних груп, індивідуалізації підготовки спеціалістів.
Значним кроком у цих напрямах стало відкриття у 1996 р. при кафедрі економічної географії нової навчальної економічної спеціальності – «Менеджмент природоохоронної діяльності», що було серед географічних факультетів уперше в Україні започатковано саме на геофаці ЧНУ ім. Ю. Федьковича. З’явилася ініціативна академгрупа у складі 30 студентів-менеджерів, що влила новий життєдайний струмінь в організацію навчальної та наукової роботи і яка з 1998 р. започаткувала спеціальність «Менеджмент організацій». Такий розвиток подій на кафедрі економічної географії був цілком закономірним – на той час тут уже працювало троє професорів, докторів наук – М.П. Крачило, В.П. Руденко, А.Й. Швиденко. З 2017 року кафедра також є випусковою за спеціальністю «Середня освіта (географія)». У 2021 році О.С. Чубрей захистила докторську дисертацію за спеціальністю «Теорія і методика професійної освіти».
Важливим етапом розвитку факультету, що став певним відголосом Чорнобильської катастрофи і чернівецької «невідомої» хвороби 1988 р., було становлення у 1999 р. спільно з біологами і хіміками нової спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» (спеціалізація «Гідроекологія»). Багато енергії цій справі віддав тодішній декан факультету доц. В.О. Джаман. У 2003-2004 навчальному році відбувся перший повномасштабний випуск спеціалістів і магістрів-гідроекологів денної форми навчання в кількості 15 фахівців.
На зламі тисячоліть відбулася активізація колективу факультету по нарощуванню зусиль у розширенні спектру підготовки фахівців. У 2001 р. на геофаці відкриті нові інженерні спеціальності «Водопостачання та водовідведення» (спеціалізація «Регіональне використання й охорона водних ресурсів») і «Землевпорядкування та кадастр» (спеціалізація «Управління територіями») з набором на перший курс відповідно 17 і 16 студентів. Цього ж року в межах спеціальності «Менеджмент організацій» при кафедрі економічної географії та екологічного менеджменту (сучасна назва кафедри з 2001 р.) організовано спеціалізацію «Менеджмент туристичної індустрії», на яку зараховано 25 першокурсників.
Нарешті, у 2003 році на географічному факультеті було відкрито ще дві нові навчальні спеціальності – «Економічна і соціальна географія» (набрано 16 першокурсників) і «Туризм», що розпочинає свій відлік з прийому абітурієнтів 2004 р. (ліцензійний обсяг – 50 осіб).
Зростання чисельності студентів за 2001-2005 рр. в 1,7 раза і відповідно викладачів – в 1,4 раза, природно, не могло не призвести до відкриття нових кафедр на факультеті.
У травні-червні 2001 р. була організована кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення (завідувач – д.геогр.н., проф. М.І. Кирилюк), що стала випускною кафедрою за спеціальностями «Екологія та охорона навколишнього середовища» і «Водопостачання та водовідведення». У 2014 році кафедра переіменована на кафедру гідрометеорології та водних ресурсів (зав. кафедри – д.геогр.н., проф. Ю.С. Ющенко).
У лютому 2003 р. відкрито п’яту кафедру факультету – кафедру географії та менеджменту туризму, яку очолив д.е.н., доц. М.В. Жук, що стала випусковою за спеціальностями «Менеджмент організацій» (спеціалізація «Менеджмент туристичної індустрії») та «Туризм». Підсиленням останньої спеціальності стали захисти докторських дисертацій за туристичною тематикою у 2019 р. доц. Ж.І. Бучко та у 2020 р. доц. О.Д. Королем, діючим завідувачем кафедри.
З 1 вересня 2006 р. у структурі географічного факультету започаткована шоста кафедра – кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування у складі 8 викладачів (завідувач – д.геогр.н., проф. К.Й.Кілінська), які, спільно з кафедрою географії та менеджменту туризму, стали випусковими за спеціальністю «Туризм». З вересня 2020 року завідувач кафедри - д.геогр.н., доц. Ж.І.Бучко.
Значний розвиток напряму «Геодезія, картографія та землеустрій» зумовив відкриття на географічному факультеті сьомої випускової кафедри за вказаним напрямом – кафедри геодезії, картографії та управління територіями (з 1 вересня 2009 р.) у складі 10 викладачів (завідувач – д.геогр.н., проф. П.О.Сухий). Це призвело до уточнення назви материнської кафедри, що тепер іменується як кафедра географії України та регіоналістики (завідувач – д.геогр.н., проф. В.О. Джаман). Названа кафедра, як і кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, відповідальні за здійснення підготовки фахівців та спеціалістів за базовою спеціальністю географічного факультету «Географія». Остання кафедра перейменована у 2016 році, зважаючи на активний розвиток палеогеографічного напряму на кафедрі під керівництвом проф. Рідуша Б.Т., завідувача кафедри з 2021 р.
З 1 вересня 2016 року на факультеті започатковані ще дві нові спеціальності: «Науки про Землю (Географія та гідрометеорологія) та «Середня освіта (Географія)». Виклики часу та активне реформування більшості галузей економіки України визначили необхідність відкриття спеціалізованих сучасних освітніх програм у межах існуючих спеціальностей. Зокрема, у межах спеціальності «Туризм» працюють дві освітні програми «Міжнародний туризм» та «Готельно-ресторанний бізнес і туроперейтинг». Адміністративно-територіальна реформа спонукала до відкриття до нової освітньої програми «Регіональний розвиток і просторове планування» в межах спеціальності «Географія» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях. У 2021 році в межах спеціальності «Науки про Землю» започаткована нова освітня програма, пов’язана з поясненням та управлінням природними небезпеками, «Геосистеми та георизики».
Загалом на географічному факультеті зараз здійснюється підготовка фахівців за шістьма спеціальностями та бакалаврськими, магістерськими та 1 аспірантською освітніми програмами. Всі освітні програми мають чітку практичну спрямованість та визначені сучасними потребами українського суспільства, що підтверджує активна співпраця з стейкхолдерами-роботодавцями та практиками у визначених галузях, залучення у навчальний процес сучасних наукових здобутків та експедиційних досліджень науково-педагогічних працівників географічного факультету, академічна мобільність здобувачів вищої освіти Україною та за кордоном.
Умови для навчання
Факультет надає до послуг студентів 33 аудиторії, з яких дві мають по 60 посадкових місць, дві – 80, одна – 100, одна – 40, решта – в межах 12-36. Одноразова кількість посадкових місць складає 1000. Створені 4 комп’ютерні класи. Крім того, у навчальному процесі задіяні навчально-наукова геофізична обсерваторія, картографо-геодезична лабораторія, лабораторія управління водно-кліматичними ресурсами та розвитком громад, лабораторія оцінка природно-ресурсного потенціалу,навчально-наукова лабораторія палеогеографічних досліджень, YouTube студія "Цілком природно", навчально-наукова лабораторія регіонального дослідження туристичної інфраструктури та рекреаційних ресурсів, лабораторія з ресторанного обслуговування та устаткування, база польових студентських практик "Мигово", геолого-географічний відділ Природничого музею і майстерня з ремонту геодезичних приладів. На факультеті створена бібліотека з фондом до 2500 примірників наукової літератури та функціонує електронний репозитарій ARCher.
Основні методи й форми викладання, навчання та способи оцінювання студентів
Навчальний процес на географічному факультеті на всіх спеціальностях та освітніх програмах базується на державних стандартах освіти, на основі яких складені силабуси, робочі навчальні плани, навчальні програми обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін, програми навчальної, виробничої та педагогічної практик тощо. Для успішного засвоєння знань студентам пропонуються авторські підручники, монографії і навчальні посібники, інструктивні методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять, індивідуальні навчально-дослідні завдання, контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять, контрольні роботи з навчальних дисциплін для тестування, методичні матеріали з питань самостійного опрацювання літератури, виконання курсових, бакалаврських і магістерських робіт. Щосеместру знання студентів оцінюються за 3-4 модулями. Позитивним є результат, що перевищує 50 балів з кожної дисципліни. Зазвичай, проводяться дві проміжні модульні контрольні роботи – на 5-6 та на 11-12 тижнях навчання. Кінцевим результатом оцінювання навчальних досягнень студентів є усні та письмові (в т.ч. тестові) екзамени та захист виробничих і навчальних практик, кваліфікаційних робіт. Основні форми викладання та навчання – лекції, лабораторні, практичні заняття, семінари, диспути.
З 1 вересня 2001 р. до 2022 р. на географічному факультеті активно функціонує спеціалізована вчена рада К 76.051.04, що розглядала дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за двома спеціальностями 11.00.02 – економічна та соціальна географія та 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів (голова ради – проф. В.П. Руденко). За період діяльності ради відбулося понад 50 успішних захистів кандидатських дисертацій географів-вихованців університетів міст Чернівців, Вінниці, Івано-Франківська, Кам’янець-Подільського, Києва, Луцька, Миколаєва, Рівного, Тернополя, Харкова.
На географічному факультеті навчаються близько 1037 студентів (935 стаціонарної та 102 заочної форм навчання). Навчально-виховну та науково-дослідну роботу здійснюють 12 докторів наук, 6 професорів, 42 кандидатів наук, 38 доцентів та 12 асистентів. Підтримується активна співпраця з провідними науковими і освітніми центрами Києва, Львова, Харкова, Одеси, Херсона, Тернополя, а також із зарубіжжям – Саскачеванським (Канада), Лок-Хевенським (США), Віденським (Австрія), Сучавським (Румунія), Університетом Бабеш-Боляй (Румунія), Варшавським, Жешувським, Сілезьким (Польща), Кошіцьким (Словаччина), Бельцським (Молдова) університетами, Поморською Академією (Польща), Краківським технологічним університетом (Польща).